Ульріх Цвінглі (1484-1531 рр.)

Народився  1 січня  1484 року  пізніше М.Лютера, в родині   заміжнього християнина, у селищі Вільдгаузе – у Тоггенберзькому  графстві, в кантоні Сент Галлен. Його батько  займався  вільдгаузькою релігійною спільнотою.

Брат  його батька – Варфоломій  був  одним із перших обраних  пасторів   цією релігійною  громадою.  Матір Цвінглі  походила  із  родини  священиків. Щоб підтримати  і не відійти від цієї традиції – батько  намагався залучити свого сина   до  висвяти на священика.

Дядько  Варфоломій, займаючи посаду декана  у м. Вазен – допомагав  Ульріху  у здобутті  початкової освіти. У 1494 р. – Ульріха  відправляють  до  Базельської школи імені Святого Теодора, яку він закінчив  успішно. У 1498 р. – був відправлений на навчання у м. Берн до школи Генріха Лупулуса.

Займався  складанням віршів  та  засвоїв гру на різних музичних інструментах. У Віденському та Базельському університетах  цікавиться  класичною літературою,  присвячував себе читанню Священного Писання, і для того, щоб зрозуміти  Його – вивчив давньоєврейську мову (іврит). Під впливом базельського богослова Віттенбаха  підтримує відносини  з гуманістами, особливо  з Еразмом Ротердамським.

Займається вільним дослідженням  Священного Писання. У 1504 р. – отримав ступінь бакалавра , а у 1506 р. – магістра філософії. У м. Гларусі він стає приходським священиком. І у своїх проповідях  та літературних творах «Лабіринт» і «Байка про бика  та деяких  тварин» відповідав на всі  питання, що торкаються життя, знаходячи  релігійні почуття  та патріотизм.

У середньовіччі  однією  із  особливостей суспільного  життя Швейцарії  була поставка кантонами на службу іноземним державам  швейцарських військових загонів, які славилися  своєю  хоробрістю. Ця торгівля  служила засобом наживи  для окремих  осіб  та груп, які  отримували  пенсію від іноземних володарів

Цвінглі  зумів ближче «познайомитися»  з  цим фактом, коли  допомагав  у 1512 та 1515 рр. , як полковий священик супроводжувати загін  Гларуса у походах на Італію. З великим протестом виступив щодо торгівлі людьми, що привело його до думки  проведення реформи  серед суспільства. У 1516 р. – отримує місце капелана  у місті  Ейнзідельні. У 1518 р. –  отримує посаду священика  у соборі м. Цюріх

Святе Євангелій  було покладене  за основу його проповідей,  Ульріх намагався  прагнути  до реформ церкви, уникаючи  різних забобонів  та церковних зловживань, озброївшись  проти торгівлі індульгенціями  настільки успішно, що домініканцю Самсону не було доступу в Цюріх. У 1522р. виголосив проповідь щодо постів, що  встановлювалися  римською церквою, назвав її «Про свободу вибору їжі » і у посланні до констанцького єпископа висловився щодо безшлюбності священиків.

У 1523р. 23 січня  в Цюріху відбувся  диспут, на якому  розглядалися 67 тез вчення  Цвінглі  про Священне Писання як вищий авторитет в релігійних питаннях про Христа  як  про єдиного  істинного посередника  між  Богом та людьми, про віру  як  єдиний  засіб  спасіння, про церкву  як  союз  усіх віруючих. У диспуті перемогу над  вікарієм констанцького  єпископа Фабером отримав  Ульріх Цвінглі.  У 1522р. – таємно повінчався з Анною Рендхарт, який залишався  таємним  до 1524 року.

У 1529 р. в м. Магдебурзі  ланграф геснський Филип  влаштував зустріч Лютера та Цвінглі. Лютер  з’явився  у супроводі Меланхота, Цвінглі — зі своїм  другом та послідовником  Еколампадієм; відбувся  мардибурський диспут, в результаті якого не прийшли до згоди , стосовно питання причастя. Вчення Цвінглі поширювалися  по містах: Берне, Базель, Шаффгаузен.

У м. Капелі відбулася  міжусобна війна між  католицькими кантонами  та загонами цюріхців  11 жовтня 1531 року, на карельській рівнині було розгромлено цюріхців, у самій битві загинув Ульріх  Цвінглі.

Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства