“Тисячі шляхів ведуть до помилки, до істини – тільки один”

“Тисячі шляхів ведуть до помилки, до істини – тільки один»

Жан-Жак Руссо

Людина завжди прагне до істини, але на її шляху трапляється багато перешкод та проблем через які вона має перейти і зробити «правильні висновки»  в житті. Як на мене, то істині перешкоджає не обман, а подібність істині, тому що багато існує так званих «істин», і вони заводять людей на різні шляхи хибних ідей та тверджень. Часто людина впевнена, що та чи інша ідея є правильною не піддаючи її критиці. Цей шлях є хибним, тому що ми пізнаємо все через критику і порівняння речей, через досвід, через обмін інформації, який відіграє одну з провідних ролей для пізнання істини.

Загалом є три види істини:

  1. Абсолютна істина – вичерпне знання, або обмежене  нестачею досвіду про неї, тільки в цьому випадку ми можемо сказати «абсолютна істина»;
  2. Об’єктивна істина – залежить від нашого суб’єктивного сприйняття, що не залежить від суб’єкта за змістом;
  3. Відносна істина – форма вираження об’єктивної істини, яка відображає певну повноту знань, певну міру чіткості і точності, яка досягнення на певному етапі розвитку науки.

Як на мене, найкращим з усіх доказів є досвід, адже все будується на досвіді і тільки через нього людина може пізнати істину. Є такі поняття до яких не відноситься різноманітність шляхів істини – це різні науки, тому що в кожній з них є певне її доведення та різні методи дослідження. Істинний шлях можна збагнути тільки тоді коли людина поглиблюється в знання, тобто знання є одним з складових істини. Можна сказати, що знання це шлях до істини і таких шляхів є тисячі які ведуть до однієї об’єктивної  істини, яка існувала, є зарає і буде в майбутньому і не зміниться в собі залишиться однією назавжди незалежно від того наскільки ми про неї знаємо нашим обмеженим людською природою розумом. Такою істиною є Бог, об’єктивна істина яка пояснюється тільки самим собою. Тільки Бог існує поза часом.

Філософія просвітництва гарно висвітлює проблематику істини, зокрема одним з представником раціоналізму Жан – Жак Руссо сказав: «Тисячі шляхів ведуть до помилки, до істини – тільки один». Він виніс помилки на перше місце , тому що через них ми усвідомлюємо, що таке «помилка», і завдяки раціоналізму розуму ми піддаємо поняття «помилка» критиці і роблячи висновок з цього усвідомлюємо про тільки один шлях до істини.

Олег Шимон – голова наукового департаменту ТУФІР.

Коментування вимкнено

  • AK

    Як на мене питання істини потребує грунтовнішого трансцендентального осмислення, бо самим лише розумом воно осмислитись не в змозі (інакше вже б осмислилось).
    Цікавою щодо цього є “критика чистоо розуму” Канта, де він говорить про пізнання a priori, тобто пізнання яке було затвердженне в людині з самого початку без емпіричних елементів: розуму та досвіду.
    Також Кант говорить і про те, що ми осмислюємо речі лише із споглядального боку, а не такими які вони є.
    А щодо питання про Бога поза часом – взагалі можа довго сперечатись. Адже багато філософів (і той же Кант) вважають, що час, як і простір не існуватимуть без сприйняття та осмисленя йх людиною, тобто якщо не буде людини, то ці атрибути універсуму зникнуть. Тоді чи можна говорити про Бога поза часом як єдино-можливе позачасове існування?

    Попри все, стаття загалом добре підійде для формування фундаменту для майбутніх пошуків =)

  • Я тоже з тобою згідний потрібно роширити,статтю.
    Але для початку непогано.