Томас Гоббс та ідеї емпіризму

Народився в сім’ї сільського священика. При народжені був доволі слабкий й був недоношений, матері його сказали що він довго не виживе але цей недоношений хлопчик мав за вдачу прожити 92 роки.

У 86 років мав наснагу грати у великий теніс. В цьому ж віці сів за давньогрецький переклад Гомера.

Його життя розгорталось на тлі політичних подій. Закінчив Оксфорд вивчав теологію і грецьку філософію усім нутром ненавидів схоластику. Отримав научну степінь бакалавра але своє життя не пов’язав із університетом. Був домашнім вчителем в подальшому у барона Ковальдіша  в дворі якого познайомився із Беконом. Мав особисті контакти з Галілео Галілеєм.

1634 – 1638 рр. познайомився з Галілео.

1640р. Революційні заколоти в Англії посилають його на те щоб написати твір « Елементи натурального і політичного закону».

1651р. Кромпель запросив на посаду держсекретаря, мав політичну і світову владу на той час.Брав участь у реформуванні тодішньої вищої освіти.

1661р. Видає найбільшу свою працю й найбільш популярну у швіцькому житті «Левіафан».

1679р. рік його смерті. На своїй нагробній плиті звелів написати такі слова « Тут лежить істинний філософський камінь».

За своїми поглядами був послідовником матеріалізму, розвивав ідеї Бекона  про те, що весь світ рухається за правилами механіки.

Філософію вважав за науку. Об’єктом цієї науки є прості тіла, на думку Гоббса в світі лише й існують прості тіла чи окремі. Тобто він був прихильником атомарної теорії побудови всесвіту.

Говорив, що не існує ніякої тілесної субстанції. Субстанційність – це те що притаманне окремим тілам, тіло існує саме по собі і непов’язане з нашою уявою але збігається з частинами простору. Робив висновки, що сутність тіл є протяжність. Субстанційність і протяжність й існування це основні акциденції тіла.

Акциденція – це властивість.

Заперечує у своїх вченнях будь яку порожнечу. Безтілесна сутність існувати не може. Відкинув субстанційну теорію Декарта й відкидає духовне начало. Говорити можна лише про матеріальні начала за Гоббсом. Говорив, що тіла бувають двох видів природні й штучні (до останніх відносив державу).

Філософія ділиться на філософію природи і філософію держави.

Онтологія: фізика, механіка, геометрія, тощо…

Завдання вивчати характеристики тіла як такого. Важливим в цьому дуже є геометрія.

Людина сама по собі єднає філософію природи й держави.

Вважав протяжність найбільшою акциденцією будь якого тіла. Тілам також притаманний рух, спокій, але вони не такі вважливі. Рух не є доконечною властивістю. Це щось зовнішнє. Хоть і в своїх поглядах натрапляв і на тупики з яких не міг вийти в плані пояснення Божествиного. Тоді він говорив що  не заперечує існування Бога як причинною природного руху, а як тілесне начало не визначав. В своїх запитах звертався до старого заповіту й говорив про те, що в старому заповіті не йде про духів, а от про Господа йдеться, як про причину виникнення руху в світі.

Заперечував пантеїзм, антроморфізм.

Рушійна сила для нього це активна дія.

Колір, тепло, вітер – це лише суб’єктивне сприйняття протяжності світу.

Всі чуттєві образи намагався пояснити за допомогою механіки. Реальне є об’єктивне буття природних речей.

Людина – це матеріально фізичне тіло. Ототожнював організм людини з механізмом але до кінця своє твердження недовів.

Відчуття – це результат дії наших органів дії.

Уява – це рух зовнішніх органів за енерцією.

Пояснюючи  в людині все на основі механіки не міг пояснити  відмінність між живим і неживим тілом. Заперечуючи духовну субстанцію не відкидає діяльність мислення. Хоч говорив, що мислення не є самостійною властивістю тіла. Мислення зводиться до чуттєвості.

Досить ґрунтовно займався проблемами знаків. Гоббс говорив що знаки створили людину і вони оперують нею.

Сигнали – звуки для означення певних дій

Мітки – знаки для позначення своїх намірів

Натуральні знаки у власному розумінні (хмари, дощ, тощо)

Довільні знаки – слова

Знаки у ролі міток – те що служить міткою у спілкуванні

Знаки знаків – їх повторюваність і взаємопов’язаність.

Виділяє склад, форму і зміст знака, матеріальну оболонку. Став біля витоків теорії держави й права. По його словам людина сама хоче шкодити іншій людині із за права мати право на все. Це несе в собі лише негативні явища. На його думку громадянська влада наділена владою керувати всіма. За допомогою того, що всі віддають частину своїх прав державі, яка обмежує права людей маючи необмежені права.

 Види влади:

  • Ø Демократія
  • Ø Аристократія
  • Ø монополія

Інтереси держави перш за все й вони є вищими моральних критеріїв.

Андрій Гнаповський,студент філософії НаУОА