Історія релігій        29 Травня 2016        156         Коментування вимкнено

Теодор Ярчук

YarchukЗасновник Української Лютеранської Церкви, блаженний Теодор Ярчук народився 1896 р., що на Тернопільщині. На той час частина західноукраїнських земель перебували під юрисдикцією Австро-Угорської імперії, що так чи інакше мало свій відбиток на релігійній мапі української конфесійності. Теодор Ярчук був одним із перших місіонерів Аугсбурського віросповідання на теренах українських земель, яке тісно пов’язувало ідею Реформації серед українського середовища. Не зважаючи на те, що переважна більшість українців були і є православними християнами, спроби Реформації церковного життя в середині православ’я та греко-католицизму були присутніми. Низький моральний рівень духовенства, скрупульозність релігійних обрядів, мала освіченість та усвідомленість в духовних проблемах змушувало шукати серед українців певного важеля, який допоміг би цю проблему виправити.З часів Речі Посполитої, протестантизм був добре відомий на теренах Волині та інших західноукраїнських земель. Проте, релігійне життя лютеран та кальвіністів на теренах України було виключно іноземним явищем: служба велась іноземною мовою, яку мало хто розумів. Однак серед української інтелігенції був вельми популярний кальвінізм у зв’язку з його високими моральними стандартами та нормами.

Станіслав Оріховський, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш були прихильниками внутрішнього розвитку церковного життя, яке потребувало Реформації і внутрішнього оновлення в середині українських церков.

Однак, ідея виникнення Української Лютеранської церкви Аугсбурзького віросповідання припадає лише аж на початок XX століття. Теодор Ярчук був видатним місіонером, котрий поширив Реформацію серед українців.

Першу освіту Теодор Ярчук отримав в гімназії Франца – Йосипа, що в Тернополі. З раннього віку Теодор відрізнявся своїм небайдужим ставленням до Бога та церкви і виявляв побожне життя. Внутрішні духовні пошуки привели його до бажання стати священнослужителем у греко-католицькій церкві. В результаті, покинувши рідну оселю, Теодор Ярчук поїхав до Риму навчатись у семінарії. 1926 р. – став знаменним у його життя. Усе розпочалось з того, що будучи юнаком, він покохав дочку пастора німецької лютеранської церкви Ольгу Кіс.  Поспілкувавшись одного разу з доктором теології Теодором Цеклером, вирішив назавжди покинути Рим і навчання в семінарії, і поїхав до Німеччини вивчати лютеранську теологію. Отриманні знання з богослів’я вельми вразили молодого семінариста. Навчаючись у Тюбінгемі та Ерлангені, Теодор Ярчук благав свого батька благословити його на душ пастиря нового явища в українській релігійній історії українського лютеранства.

Теодор Ярчук абсолютно не сприймав українське лютеранство як явище іноземного походження. Більше того, дана церковна спільнота була українським закликом українському народові до Реформації, до чого і закликає уся лютеранська церква по всьому світі. Марія Герасимів, що була племінницею Теодора Ярчука згадую пояснення що таке лютеранська віра своєму батькові. Уся різниця, яку показав Теодор Ярчук, між українським лютеранством і греко-католицизмом полягало в авторитеті Святого Письма і Папи. Українські лютерани, як запевняв Ярчук, «не вірять папі». «І правильно роблять. Папа не Бог, а людина. Благословляю тебе, сину » – були слова сказані батьком досить схвально і впевнено.

Як бачимо, Теодор Ярчук закликав до українізації лютеранського явища. За ним було закріплено явище «українських євангеликів», що презентували лютеранство у чисто українському вигляді. При чому, Теодор Ярчук підтверджував, що українські лютерани люблять та поважають батьківські традиції, шанують українську культуру та звичаї і прагнуть до Реформації українського церковного життя на основі Святого Письма як головного авторитету в справах віри. В час активного духовного життя, Теодор Ярчук був редактором трьох церковних видань – «Прозри», «Стяг», «Новий світ» (молодіжний журнал).

З особливою вдячністю, українські лютерани, і прихильники Реформації в цілому завдячують Теодору Ярчуку за переклад Малого Катехізису Мартина Лютера українською мовою, «Служебник» УЛЦ з переоглядом на літургію Іоанна Златоуста; також був автором брошур та трактатів, найвідоміший з яких «Хто такий Мартін Лютер?».

Трагічним для життя українських лютеран, так і для Т. Ярчука стала окупація Червоною армією Галичини у 1939 р. Лідер українських лютеран Теодор Ярчук заарештований НКВД, особисте та церковне майно конфісковане. Це був початок жорстоких репресій та переслідувань українських лютеран. Чимало з них було заарештовано, відправлені в ГУЛАГи, катовано та розстріляно. Цей період привів майже до повного винищення українського лютеранства як суспільно-релігійного явища.  На привеликий жаль, доля Теодора Ярчука була трагічною – у м. Станіславів (Івано-Франківськ) у 1941 р. був розстріляний.

Не зважаючи на факт майже повного винищення українського лютеранства Радянською владою, справа Теодора Ярчука не зникла з лиця землі. В часи жорстоких гонінь, пастору Михайлу Гільтайчуку вдалось мігрувати в США з надією свого часу повернутись до України. Однак, пастор помер в міграції і похований в США. Він зумів передати ідеї Теодора Ярчука через місію «Думки про віру» в Америці пастору Михайлу Тимчуку. На цьому духовне життя українських лютеран завмерло аж до часу української незалежності.

Ярослав Шепелявець, який прибув із США до України в 1990-ті рр., розпочав активну місіонерську діяльність поширенню Аугсбурського віросповідання (поставлений Вісконсинським синодом) і розпочав відродження УЛЦ. У 1994 р. – зареєстрована в Україні перша громада УЛЦ. Це єдина лютеранська церква в усьому світі, яка використовує літургію східного обряду та юліанський церковний календар. Нині очолює громади УЛЦ єпископ В’ячеслав Горпинчук. На сьогодні нараховується тисяча вірних УЛЦ і діють в  Тернополі, Львові, Києві, Сімферополі, Запоріжжі, Кременці, Харкові, Миколаєві, Херсоні, Севастополі тощо.

В середині духовного життя УЛЦ, Теодор Ярчук шанується блаженним. Церква українських лютеран вшановує його пам’ять відповідно до юліанського церковного календаря.

Євген Распопов 

Коментування закрито

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook