З достовірних відомостей відомо, що і Боніфатій, і Аглаїда були християнами. Знатна римлянка попросила Боніфатія відправитись в Малу Азію щоби викупити мощі мучеників – християн і відразу ж їх привезти. Управляючий Боніфатій сказав Аглаїді, а якщо замість них прибудуть мощі її слуги і чи вона прийме таки з шаною. Жінка сприйняла слова Боніфатія за якийсь жарт, проте пізніше вони справдилися.
Боніфатій прибуває з рабами в місто Тарс (кілікійська провінція, яка перебувала під Римською імперією), є очевидцем мученицьких страждань двадцяти християн. На власні очі бачив як мужньо із терпінням християни перенесли одну муку за іншою. Дивуючись їхньому смиренню і терпінню , відкрито визнав, що він є християнином. Боніфатій цілував залізні окови на ногах християн, які безстрашно йшли на мученицьку смерть, відмовив у пропозиції принесення ідольської жертви.
Римляни – язичники сприйняли це як зневагу над їхніми богами і за імператорським наказом звеліли піддати катуванню Боніфатія. Спочатку йому встромляли під нігті рук та ніг гострі голки, потім вливали в рот розплавлене олово, кидали в котел з киплячою смолою, але Боніфатій витримав ці муки. Чудесним чином був врятований від загибелі через ангела, якого Господь послав з неба. А тих язичників, які стояли біля нього постраждали від сильного полум’я, що обпалило кожного з них. І в такий спосіб Боніфатій вийшов цілим і неушкодженим.
14 травня 290 року після Різдва Христово християнин Боніфатій приймає мученицьку смерть через усічення голови мечем. Аглаїда відіслала своїх слуг на пошуки Боніфатія. Вони три дні шукали його і нарешті почули звістку про мучеництво. Їм вдалося віднайти тіло і голову мученика Боніфатія, даючи викуп в п’ятсот золотих монет. Мощі Боніфатія було помазано пахощами і відправлено до Риму.
Слуги розповіли Аглаїді про те, що сталося і щоб готова була прийняти мощі її вірного слуги Боніфатія. Нетлінні останки мученика було перенесено в храм, який збудували на прохання Аглаїди на Латинській дорозі. Коли померла Аглаїда, то її також було поховано поруч біля святого мученика Боніфатія. Ще одна подія відбулася у VII столітті нашої ери — побудова храму на Авентійському пагорбі в честь Боніфатія Римського та базиліки святого Олексія, чоловіка Божого, сюди ж і були перенесені мощі святого Боніфатія. І до цих пір вони зберігаються у тому місці.
Пам’ять святого мученика раннього християнського періоду Боніфатія Римського вшановують у трьох церквах – православній, католицькій, вірменській.
Перед мощами мученика Боніфатія підноситься молитва до Господа Ісуса Христа за зцілення від наркоманії та алкоголізму. Через віру в Христа, любов та шану до святого мученика Боніфатія люди стають здоровими, без жодного прогресування хвороб.
Богдан Стрикалюк
