Бог негайно наказав викликати світло. Світло прибуло, Бог спитав у нього: «Чому ти знущаєшся та не даєш
спокою темряві?»
Світло відповіло: «Про що Ви говорите? Я ніколи не зустрічало нічого, що називає себе темрявою.»
І Бог озирнувся навколо. Куди зникла темрява? Вона щезла.
Світло промовило: «Як тільки Ви зможете привести до мене темряву, я негайно проситиму вибачення, або що там ще буде потрібно. Я не знаю, можливо, несвідомо, не знаючи того, я скривдило її. Але дайте мені можливість глянути на неї — на ту, що не задоволена мною.»
Ця історія говорить про те, що папка з ділом темряви не закрита. Бог не зміг звести разом обидві сторони. Інколи йому вдається, і з’являється темрява; інколи йому вдається і приходить світло, але він не взмозі звести їх разом. А поки вони не зійдуться разом , діло не може бути завершеним. Як темрява може предстати перед лицем світла? Темрява — це не щось існуюче, це просто відсутність світла. Тому там де є світло, його відсутності не може бути. І це те, що робили псевдорелігії, створюючи вимисли, експлуатуючи людей — їхню уяву, страх, жадібність, горе, страждання, їхню нужденність — усе. А коли наука почала свої відкриття, кожна релігія стала дуже уважною і готовою будь якими можливими засобами перешкодити науці. Коли відкривається істина, неправда вмирає сама по собі; її не треба вбивати.
Вона просто зникає.
