Історія релігій

Становлення релігієзнавства як науки

Релігієзнавство – сукупність наукових дисциплін, метою яких є вивчення соціального, психологічного та культурологічного функціонування релігійної віри. Релігієзнавство також ставить на меті з’ясувати походження релігійної віри, розглядаючи її, як один з підходів до осмислення світу.

vira

Перші релігієзнавчі спроби сягають XVIII століття – поворот до емпіризму.

Емпіризм – світогляд, що базується на розумовому досвіді, який постає єдиною підставою для істини. Про світогляд взагалі читаємо тут.

В відомій праці Томаса Гоббса «Левіафан» пояснювалось походження релігій і Бога, як плід уяви та невігластва, проте Гоббс вважав, що релігія потрібна, щоб тримати владу над людьми.

Джон Локк (1632-1704) так само стверджував, що Божество і релігія з’являються там, де людина не може пояснити природні явища.

Просвітителі: Жан Жак Руссо,Франсуа Марі Аруе (Вольтер), Дені Дідро, стверджували, що релігія зникне, коли люди повністю пізнають світ.

Методологічні недоліки емпіризму:

  • Відсутність глибоких знань про інші форми релігії (не про християнство);
  • Знання з психології тільки починали накопичуватись і їх було недостатньо для розуміння феномену релігійної віри;
  • Історичні матеріали не аналізувались і не систематизувались належним чином;
  • Соціологічні теорії також були в стані формування, що не дозволяло оцінити релігію в її соціальному вимірі;
  • Глибокий суб’єктивізм та упередженість критиків релігії, що були під впливом антиклерикальних, антицерковних настроїв: наприклад, Франція XVIII століття втрачає колонії, являється найбільшої державою Європи, церква там збагачується, що викликає соціальний протест.

У XIX столітті, з другою хвилею колонізації, для релігієзнавства відкривається Африка, центральна Азія, далекий Схід… на зміну емпіризму приходить антропологія. Також в ХІХ столітті з’являєтья еволюціонізм, який вважав, що все в світі рухається (про рух можна детально дізнатись у Геракліта), росте: біологічна еволюція переходить в еволюцію соціальну.

Еволюція релігій за Едвардом Еванс-Прічардом

Анімізм – кожна істота і річ має духовного двійника. Анімізм переходить в більш пізні форми релігіїтотемізм та фетишизм.

Фетишизм – кожна істота є вмістилищем душі і має духовну силу.

Тотемізм – існування зв’язку між об’єктами природи: люди, тварини, рослини.

Після анімізму, тотемізму та фетишизму виникає така форма релігії, як  міфологія – персоніфікація соціальних процесів і природніх явищ + політеїзм. Далі виникає монотеїзм – єдинобожна форма релігії, (наприклад християнство). Останньою формою релігії буде, За Еванс-Прічардом, позитивізм – перетворення світу безстрашною людиною, зникнення релігії.

Основні завдання релігієзнавства в ХІХ столітті:

  1. Дослідити соціальне та психологічне коріння релігії;
  2. Класифікувати релігії;
  3. З’ясувати взаємовідносини між магією та релігією.

Магія базується на анімізмі, тотемізмі та фетишизмі. В магії відсутній моральний імператив, віра в божество. Магія – техніка. Релігія – поклоніння, віра.

 

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій

img-8 Іслам

Що таке Іфтар?

Іфтар — це важлива частина мусульманського святкування в місяць Рамадан. Це святковий обід, який мусульмани ...