Історія філософії        22 Червня 2017        82         Прокоментуй!

Шартрська школа

Шартрська школа ввійшла в історію як один із найвпливовіших осередків схоластичної філософії. Вона була заснована вченим та єпископом Фульбертом у 990 р. в місті Шартр, що на півдні Франції. Із історичних джерел відомо, що основоположник школи відзначався особливою тягою до знань, був знавцем арабської та античної науки. Цікаво, що за свої освітні здобутки в народі він мав прізвисько «Сократ», що мало пряму асоціацію з іменем давньогрецького філософа.

Шартрська школа

Завдяки перекладацькій діяльності Фульберта Шартрського, Європа відкрила для себе відомі арабські, єврейські, грецькі праці із філософії та природознавства. Зокрема, ним було перекладено ряд праць знаного давньогрецького мислителя Арістотеля.

З перших днів свого існування Шартрська школа заявила про себе як центр гуманітарної освіти та енциклопедичних, природничо-наукових досліджень. XII ст – стало часом найбільшого розквіту богословського центру. Значну роль в цьому відіграв її тодішній голова – Бернар.

Завдяки богословській школі, місто Шартр стало на рівні з Парижем та конкурувало із відомими тогочасними освітніми осередками. Яскраву сторінку в діяльності школи залишив Гільом із Конша. Він зробив значний внесок у вивчення класичної античної літератури. Вихідцями Шартрської школи також були Жильбер Порретанський, Іоанн Солсберийський.

Основу постулатів школи становив синтез філософії Арістотеля та Платона, зокрема, праця останнього – «Тімей». Також значну роль у формуванні схоластичного вчення відіграли праці християнського теолога Боеція.

Представники школи особливу увагу звертали на необхідності втілення в працях всіх сторін тогочасних знань та здобутків минулого. Вони звеличували тандем красномовства з мудрістю, поєднання граматики, поезії, логіки та риторики, Згідно вчення Шартрської школи, подібний синтез мистецтв формував модель космосу.

Мислителі були переконані, що сенс світобудови знаходиться в алегоріях, символах та образах. Поруч  з цим, слідуючи Арістотелю, вони не відкидали важливість раціонального, роль логіки в пізнанні світу. Цим самим вихідці школи поклали основу для формування основного завдання схоластики – визначення, що важливіше – реалізм чи номіналізм. Найяскравіше суть вчення та догмів Шартрсьої школи розкривають праці її послідовників  – «Про сукупність світу» Бернарда Сильвестра та «Плач природи» Алана Лілльського.

Іван Гудзенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook