Шао Юн

san 1222Шао Юн народився  близько 1011 року  нашої ери у володіннях Гуйчена  ( сучасний узвіз провінції  Хенань).  Він відомий  китайський філософ, а також  один із основоположників новітнього конфуціанства, поряд з такими мудрими вчителями як Чжуан Цзи, Чжоу Дун, Чен І та Чен Хао. Народився  у бідній  китайській родині. Виховувався  на етичних і моральних принципах.

Свій акцент  Шао змістив на філософських поглядах Конфуція і  послідовників його вчення.  Виявив зацікавленість до конфуціанства. Таким чином Шао Юн  починає розвивати філософську систему, синтезуючи саме конфуціанство. Цей напрям у філософії Стародавнього Китаю  отримав  назву  «неокунфуціанство».

Шао Юн  пише  два твори, перший з них називався «Упорядкування світу  Високою межею», другий  отримав  назву «Питання та відповіді рибака та лісоруба». Мислитель  намагається  створити  цілісне вчення, яке б стосувалося саме ідеальної структури Всесвіту, що є єдиносущною до людської свідомості та психіки (серця – сінь), яка виражається у нумерологічній системі  співвідношень.

Шао Юн  розробляє ідею чисел та образів, вважаючи що  вони втілюються у таких собі графічних схемах, які ним названі триграмами та гексаграмами. Тому числа і образи вважав  адекватним  вираженням  існуючих речей та явищ. Числа за своєю природою є первинними, і на його думку  можуть породжувати символи.

Тому своє вчення  Шао назвав про образи та числа аналогічно  з інцзистикою (наука про зміну), в тому числі з попереднім вченням про небесне. За допомоги  креслень намагався витлумачити  триграми та гексаграми, які приписують  міфічному  основоположнику  цивілізації Китаю  деякому Фусі, тобто своєрідний перш за все небесний план  як  вираження ідеального трансформаційного світового порядку, що існував до виникнення  Неба та Землі.

У філософа такий порядок  виступає  як втілення  тай цзи (Великої межі), яку відповідно  уподібнює до дао (шляху) і розглядається вже ним як графік  процесу, який відбувається у світі. Шао Юну вдалося  ідентифікувати  серце людини, Велику межу і дао, а вчення про перше небесного –  із сердечним законом. Таким чином, з серця людини і уподібненому йому  перше небесному плану  можуть виходити  темрява перетворень та справ, тоді як слідування згідно «закону серця»  може забезпечити той ідеальний порядок про який стверджує і сам філософ Шао Юн.

Значить згідно поглядів  Шао Юна, ідеальний світовий порядок людина може створити з допомогою  «закону серця». Це положення становить золоте правило неокунфуціанства.

Шао вважав, що регресивність та погибель підпорядковуються  циклічним вселенським закономірностям і людському суспільству. Він  намагається довести свою позицію за допомогою  наочних прикладів. Філософ  зробивши порівняльний аналіз, стверджує, що китайська держава  пройшла два періоди: період розквіту –  при імператорах та володарях та падіння, що ознаменувались  керівництвом царів, а потім закінчилось  руйнуванням за часів правління деспотами.

Шао Юн запропоновує концепцію космічних циклів, яка б змогла б допомогти зробити  певні вирахування  року.  Його цикл  рівняється сто двадцяти дев’ятьом тисячам шести стам рокам і складається із дванадцяти епох. Епохи у свою чергу поділені на тридцять обертів кожна. Оберти включають у собі ще дванадцять поколінь по тридцять років. Початок циклу Шао Юна  позначається гексаграмою, яка собою виражає силу інь ян, а закінчується він також гексаграмою, яка позначає максимум сили інь.

І вже в першу епоху  народжується Небо, у другу  – Земля, а в третю – і сама ж людина, шоста вважається  піком  гармонії в суспільстві, який припав на ІІІ тисячоліття до нашої ери. Після цього  нарощування самої ж сили інь  приводить Всмесвіт до кінця закінчення останньої  дванадцятої епохи. За  нею розпочинається вже новий цикл.

Шао Юн стає засновником нумерологічного напрямку у неокунфуціанстві.  Філософ  прожив шістдесят шість років, помер 1077 року нашої ери.

Богдан Стрикалюк