Що таке душа?

Душа… Щось таємниче і незвідане криється у цьому багатогранному понятті. Всі чули про неї, але ніхто її не бачив, всі ніби знають що це, але кожен трактує це по-своєму. На перший погляд це щось пов’язане безпосередньо з релігією, з тим чистим і первісним, що, як несуча конструкція, дає нам впевненість у завтрашньому дні, у нашому майбутньому. Згодом, коли аналізуєш суть цього поняття, ти розумієш, що це дещо більше. І звичайно, звертаєшся до сторінок історії, до досвіду людей і цілих цивілізацій, які намагалися осягнути суть душі та її значення для людини.

Ще в давні часи люди задумувалися над тим, що відрізняє живе та неживе, і вже тоді вони розуміли, що саме душа – це те,  що робить “об’єкт”  по справжньому живим. Постає слідуюче питання: а що ж собою являє душа?

Це щось матеріальне, чи щось вище за матерію, вище за саму людину… Згідно з релігією Майя, після смерті душа померлого подорожувала до, так званого, підземного царства, де після ряду випробувань народжувалася знову в іншій людині без згадок про минуле життя. Тобто, притримуючись їхньої позиції, можна зробити висновок що душа справді не матеріальна, більше того, вона, по суті, сама покидає людину, коли та втрачає біологічні ознаки життя. В основі індуїзму, в свою чергу, лежить реінкарнація, згідно якої душа “подорожує” від одного тіла в інше знову і знову. Основоположник європейської філософії – Платон також стверджував, що душа є безсмертною і нематеріальною, що вона існує задовго до народження фізичного тіла. Враховуючи всі ті речі, які були перераховані вище можна й справді сказати що душа все таки вище за людину,  проте, як на мене, це буде хибною думкою. Можна простежити тенденцію: душа завжди знаходиться в пошуках тіла, так би мовити, їй треба переродитися, а тіло, після того як його покинула душа – остаточно помирає. Душа і тіло – це дві взаємопов’язані складові єдиного цілого – людини. Причому людини не як біологічного організму, а як високодуховної особистості з відчуттям власної гідності та життєвими цінностями.

Оскільки я віруюча людина, я українець,  я не можу оминути таке вчення як Біблія. Як вона трактує суть і цінність душі людини. А тут все доволі прозоро і зрозуміло. Збережеш душу в тому первинному стані, в якому дав її Бог – будеш врятований. І знову ж таки душа підноситься вище всіх гріхів та  матеріальних благ. Душа, душа… А чи не завищена її цінність для людини, чи змогла б людина проіснувати без неї?? Людина – без душі. Це навіть звучить якось моторошно.  Істота, яка керується виключно інстинктами, ніякої моралі, ніяких норм, ніяких емоцій та почуттів – ніякої людини…

Досить часто в повсякденному житті я стикався з виразом «задіти за душу». Звичайно, це не варто сприймати буквально, адже ми знаємо, що душа не матеріальна. Що ж саме хоче сказати людина, коли вона вживає цей вираз? А хоче вона сказати те, що якимись діями чи словами, це не суттєво, було задіто найдорогоцінніше, що є в людини – її душа. І в котрий раз я переконуюся в тому, на скільки цінною є ця складова для людини, для нації в цілому. Душа – це те, що робить людину не просто існуючою, а живою.

На заключення хотілося б сказати наступне: розвивайте своє тіло, розвивайте свій розум і не забувайте розвивати свою душу. В сучасному світі люди в погоні за матеріальними благами, за “кращим життям” ідуть до своєї мети через весь той бруд, заздрість, байдужість суспільства яке плямує і рве їхню душу. Але ж саме душа робить нас людьми, а те, що від неї залишиться, після проходження через це все,  хіба зможе виконувати свої функції? Душа хоч і  фенікс, але вона не зможе згоріти до тла і переродитися не покидаючи тіло.

Студент 1-го курсу, факультету менеджменту, Національного університету водного господарства та природокористування (м.Рівне):

Степаненко Максим