Самосвідомість

savvvСамосвідомість  – це окрема  форма реального існуючого  явища – свідомості. Самосвідомість  передбачає вичленення  і вирізнення людиною своєї сутності, свого «Я» від всього того, що є навколо неї. Самосвідомість –  це  самоусвідомлення людьми  своєї діяльності та її плодів , відчуттів, мрій, мотивів  вчинків , інтересів, власного  місця в суспільстві. В формуванні самосвідомості значну роль відіграють відчуття індивідом  свого людського  тіла, рухів, дій.

Самосвідомість є свідомість,направлена в середину   самого себе: це свідомість,що ставить собі за  мету, за об’єкт свідомість. Як це виходить  з погляду матеріалістичної теорії пізнання – саме в цьому і міститься найголовніше філософське питання проблеми самосвідомості. Проблема знаходиться  у вирішенні  специфіки даної форми свідомості та пізнання. Ця специфіка  визначається тим,що у акті самосвідомості свідомість людини  розділяється на  суб’єкт та об’єкт ,на свідомість,яка пізнає( суб’єкт) и свідомість,яку пізнають( об’єкт). Таке роздвоєння є незаперечним  і фактом постійного спостереження науковців.

Феномен самосвідомості, який, видається  дуже простим на перший погляд ,в дійсності виявляється  складним, різноманітним, знаходиться в складних стосунках із своїм власником , розвивається та змінюється в процесі  доручення людини до колективної трудової діяльності  і людських відносин.

 портал ФІР