Карл Бультман (1884-1976)

bultmanНародився у м. Віфельстеді (Ольденбурзі),  в родині  лютеранського  пастора.  Освіту отримав у класичній гімназії, де  він проявив  інтерес та хист щодо вивчення грецької філології. Почав вивчати богослов’я, спочатку в Берлінському, а вже потім Марбургзькому та Тюбінгенському університетах

Мав чудових вчителів – ліберальних протестантів таких як Гункель, Юліхер та Адольф фон Гарнак. У 1910 р. –Бультман   здобуває  першу наукову ступінь за свою наукову роботу, яка була присвячена  порівнянню проповіді святого апостола Павла з кінічною літературою. З 1912р. – стає приват – доцентом Марбургзького університету, а вже потім  і професором  Нового Завіту  у м. Бреслау.  Він виявляє  вплив до ліберальної  теології, представники  якої  намагалися витлумачити Біблію з науково – раціоналістичної позиції.

У 1920 р. у віці 36 років  Карл Бультман  закінчує  роботу  над  працею «Історія  синоптичного Передання». З 1921 -1951 рр. – стає професором  у Марбургзькому університеті та викладає Новий Завіт. Він тримав чітку позицію проти  нацистського режиму в Німеччині. Так само як і Карл Барт, Бультман  відкрив Сповідницьку церкву, яка відкидала  ідеологію Адольфа Гітлера та расовий закон.

Досить гострі  дискусії викликала  його книга «Новий Завіт та міфологія» (1941р.). Полемічні  матеріали були опубліковані  у збірнику  Бультмана «Керигма та міф» (1948-1955 рр.). У післявоєнні роки   найбільшими та найважливішими працями  стали «Первохристиянство серед стародавніх релігій» (1949р.), а також двотомне видання книги «Богослов’я Нового Завіту» (1948-1953 рр.).

Погляди Бультмана  довгий час були панівними  серед протестантських  екзегетів, в тому числі вплинули і на католицьких богословів. Книги Бультмана були перекладені багатьма мовами.  Визначений інтерес для філософії ХХ століття  представляє  звернення К. Бультмана до діалектичної теології К.Барта. але найбільш значущим в історії західної філософії, пов’язаної  з  його творчістю  стала зустріч з відомим на той час представником екзистенціалізму – Мартіном Хайдагером у Марбургзі.

Вихідні позиції  філософів відрізнялися, проте  праця  М. Хайдегера  «Буття та час» значно вплинула  на філософські ідеї  самого ж Бультмана.

У 1883-1947 рр. – паралельно з Мартіном Дибеліусом    займається  розробкою форм – налізу або ж методу дослідження форм  та жанрів, застосовує їх до Нового завіту. Бультман не залишив м. Марбург, де займався проповідницькою діяльністю. Вже тут добігали останні хвилини його життя. Німецький протестантський теолог пішов із життя влітку 30 липня 1976 року.

 Богдан Стрикалюк 

Магістр релігієзнавства