Реалізм

realizmРеалізм – (від латинського . realis – дійсний)   напрямок, що визнає  реальність поза свідомістю. Така реальність пояснюється або як буття ідеальних об’єктів ( за Платоном), або як  об’єкт пізнання ,окремий  від суб’єкта ,від пізнавального процесу та досвіду (філософія 20 ст.)

Звичайно під реалізмом визначають напрямок , протилежний номіналізму( філософське вчення ,яке говорить “НІ”  існуванню  універсалій – загальних понять – в дійсності,а лише у мисленні). За даним вченням, лише універсалії мають реальність. Згідно ж  реалізму, вони існують у божественному розумі. Завдячуючи саме цьому  людський розум здатен пізнавати сутність речей,а це і являються ці загальні поняття -універсалії.

Проблема універсалій історично походить до вчення Платона про сутності,які організують світ – ідеї, які знаходячись поза конкретними речами,складають певний ідеальний світ. Аристотель ,на відміну від іншого вченого , Платона ,проголошував,що загальне знаходиться  в цільному зв’язку з конкретним ,являючись його формою. У вченні реалізму виділяють два його типи: крайній реалізм,який стверджує що універсалії посідають місце відокремлено від речей і помірний реалізм,який вважає, що  універсалії реальні, але існують в окремих,одиничних речах. Реалізм у крайніх свої проявах  був у конфлікті з релігією ,тому в середньовіччі  переважали тенденції помірного реалізму.

Портал ФІР