Прощена неділя

 

Прощена  неділя  –  це   особливий    і  важливий  день    як  у житті  Церкви  Христової  так  і для  кожного  православного  віруючого  християнина.  Вона  підготовляє    і  наближає  людину  до  Великого  посту,  Страсного  тижня  та  зустрічі  з  воскреслим  Господом Богом  і  Спасом  нашим  Ісусом Христом.  Чому  ж  вона  називається «прощеною»  і  встановлена  напередодні Великого посту ?

Прощена неділя

На  підставі  повеління  Христа  Спасителя:  «Якщо  ви  прощатимете людям  провини їхні,  то простить і  вам  Отець ваш Небесний. А  коли не будете  прощати людям  провин їхніх,  то і  Отець ваш не  простить вам провин ваших» (Мф.6,14-15)
Також  її      пов’язують   із  церковним  переданням.  Священне Передання   підтверджує, що    наш  праотець  Адам  втратив  рай, і   усвідомлюючи свою велику провину перед  Богом, слізно молився, омиваючи  своє  тіло біля  річки Йордан.  Пізніше, заради нашого спасіння  у  його води увійде Месія – Христос з  метою  духовного  очищення  людської  природи  від  гріха.

Під  час  Великого  посту  кожна  людина  повинна   очиститися  від  накопичення  гріхів. Для  цього  необхідне смиренне  каяття,  щира  молитва  і  прощення  гріхів перед  Богом. Молитва  не  може  бути почутою  Богом  у тому випадку,  якщо  в серці людини перебуває  гнів  та  жорстокість. Тому для  таких  богомільців є  попередження  Христа:  «Коли ти принесеш  дар твій  до жертовника і там згадаєш, що брат  твій має щось проти тебе, залиш там дар твій перед  жертовником і піди  перше   помирися з братом  твоїм,  і тоді  прийди і  принеси дар твій» (Мф. 5, 23-24). Зверніть  особливу  увагу  на  слова  Спасителя:  «Піди перше помирися ». Людській  гордості  буває  важко  упокорити  себе, проте  це  потрібно  зробити.  На  превеликий  жаль  багато  хто  із  нас  не надають  важливого  значення  цим словам. Тримаючи  зло  на  інших,  віруючі  люди  часто  ходять  до  храму,  моляться,  приймають  Святе  Причастя,  роздають  милостиню  убогим,  творять  добрі  земні справи.

Думають  що  так  воно  повинно  бути:  злість – злістю,  а добро – добром, бо ж  одне  одному не суперечить. Проте  такі   люди  досить часто  допускаються  глибокої  помилки,  так як  Бог  не  приймає  молитов  від  тих,  у  яких  серце  сповнене  гнівом, ненавистю, злістю,  так  само  і  відкидає  милостиню,  не прощаючи  їх  до тих  пір,  доки  самі не очистять   від  неправди, усілякого  зла свою  душу,  а для  цього  необхідно  зробити  ще  один  крок – примиритися з усіма  ближніми.

Отож,  єдиною  передумовою у  прощену неділю   є взаємне  примирення з  ближнім  своїм,  без  відсутності  якого  Бог  не  може бути схильним  до наших молитов. Щодо  примирення  з ближнім  преподобний  Афанасій  Синайський  говорив  такі  слова:  «Велике  є зло від того,   якщо  хтось піде  до церкви,  маючи злобу  на  ближнього,  і  стане  лицемірно  промовляти слова Господньої  молитви: «Прости нам провини  наші, як  і  ми прощаєм винуватцям нашим». О людино,  що  маєш  отруту  неприязні  у  серці!  Навіщо  ти  говориш  ці  слова і  даремно  молишся,  і  навіщо  лицемірно  звертаєшся  до  Бога: прости  мені, як  я  простив?  Ти  прийшов  молитися  чи  говорити  неправду;  отримати  благодать  чи  задовольнити  свій  гнів;  знайти  спасіння  чи  страждання?  Невже  ти  не чуєш  під  час  Божественної  служби:  «Полюбімо  один одного»?  Тобто  відкинемо  усяку  неправду  та  злобу.  Подумай,  як  ти  можеш  стояти зі  злобою  у серці,  коли  ангели  служать,  многоокі  херувими  на святій  трапезі  покривають Тіло Христове,  шестикрилі  серафими  співають  трисвяту  пісню,  і  всі  зі  страхом  стоять,  і  священик  молиться  за  всіх людей,  і  Дух  Святий  сходить,  і  ангели записують   імена  тих,  хто  входить  у  церкву?  Як  же  ти не  боїшся  і як  просиш  прощення,  а сам не  прощаєш?

Не   забувай,  якщо не  простиш тих,  що  згрішили проти тебе, то і сам не  отримаєш прощення;  і  простить  тебе Бог тільки тоді,  коли ти сам простиш;  і  помилує  тебе  Бог, коли сам помилуєш. Скажеш:  я багато прощав  моєму братові,  але  він  знову  дошкуляв  мені  й  багато зробив  мені  зла,  і  тому не  можу  простити.  Не  говори так,  а старайся уподібнитися  першомученику  Стефану,  який не тільки  молився  за  тих,  що  чинили  зло  по  відношенню  до нього,  а й  просив  у Бога за кривдників  своїх  прощення їхніх  гріхів.  І  ніяка  доброчинність,  ні  піст,  ні  милостиня  не  підуть  людині  на  користь, тому  що  злопам‘ятство   знищить усе».  Усі  слова,  що  говорив  св. Афанасій  є  реальним  відбитком християнського  життя вже   сьогодні,  оскільки  відносяться  до  кожного  з  нас.  Що  ж  тоді  робити  віруючим,  щоб не   потрапити  у тенета  гріха  і пристрасті   злопам’ятства?

Для  досягнення  Царства  Небесного  і  вічного  блаженного життя    у  ньому  разом з  Господом нашим  Ісусом Христом  ми повинні  раз  і назавжди  викорінити з  наших  сердець злість,  лукавство,  обман,  неправду,  лицемірство,  заподіяні  нам образи,  і  лише  тоді  Бог  вислухає і  прийме  через  покаяння  наші  молитви,  простить  провини  наші, які  у свою  чергу прощаємо  ми  своїм  ближнім.

Амінь

Слава  Ісусу  Христу!

Богдан Стрикалюк

Коментування закрито

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook