Порівняння філософії та інтелекту, структура філософії

«Людський інтелект проявляється через розуміння (наука і філософія), переживання (мистецтво), відчуття нашої спорідненості з основними засадами буття (релігія)»

Гегель

  1. Філософія і прояви інтелекту
  2. Структура філософії

Порівняння філософії і проявів інтелекту

Наука і філософія поєднується через те, що у них присутнє дискурсивне мислення і вони прагнуть пояснювати дійсність, проте кожна наука має чітко окреслений предмет свого дослідження, що відповідає лише частині дійсності, тоді як предмет філософії є невизначеним і фактично безмежним, крім того філософії притаманна межа узагальнення, а наука узагальнює лише в межах вивчення предмету. Також наука не досліджує: «що таке істина і знання?»,  «яке становище людини у світі?». Такими питаннями займається виключно філософія.

Філософія і мистецтво схожі між собою, тому, що вони подають дійсність через людське до неї відношення, а не відсторонення. Крім того для них немає заборонених тем, тобто в усьому вони знаходять предмет своєї уваги. Відмінним є те, що філософія виступає розумовим осягненням світу, а мистецтво подає його через почуття і переживання. Вихідною основою думки є поняття, а основою художньої творчості є образ. Крім того, мистецтво надає важливого значення уяві, як творця, так і людини, що насолоджується його витвором, тобто мистецтво зображає дійсність з певною долею умовності, яка дозволяє пізнати глибинні процеси дійсності.

Релігію та філософію об’єднує те, що вони є різновидами світогляду і подають людині основні життєві орієнтири. Вони виконують роль наставника, проте релігія базується на вірі, тобто на безумовному сприйнятті догм як істини, а філософія намагається розглядати усе критично і доводити те, що розглядає до рівня розуміння. Релігія – соціальна інституція, а філософія – інтелектуальна форма осмислення світу.

Структура філософії

В струтурі філософії виділяють 4 основні сфери:
Природа-космос-світ:

  1. Онтологія – наука про буття як таке, а не лише його прояви;
  2. Космогонія – дослідження походження космосу, світу;

Суспільство та суспільна історія:

  1. Соціологія – оформлена в ХІХ столітті, вивчає соціальне життя                                                               та відносини в суспільстві;
  2. Соціальна філософія – філософське осмислення суспільного життя, зв’язків людини та суспільства;
  3. Філософія історії – наука, яка вивчає історію людства;
  4. Культурологія – вивчає специфічні ознаки та якості людини у суспільстві та надає їм сенсу культуро творення;
  5. Етнофілософія – вивчає усі прояви етносів, їх зв’язки;

Сфера людини:

  1. Філософська антропологія – вивчає людину у всіх її характеристиках: спосіб буття, характер, світогляд…
  2. Антропософія – вивчає людину, щоб збагнути сенс появи її у світі та її функції;
  3. Соціобіологія – вивчає зміни людини під впливом соціальних факторів протягом усієї історії;

Сфера свідомості (духовно-інтелектуальних утворень):

  1. Логіка – закони та правила мислення;
  2. Гносеологія – вивчає природу пізнавальної діяльності людини;
  3. Етика, естетика;
  4. Філософія релігії – вивчає сутність релігій, причини їх історичного виникнення;
  5. Історія філософії – розглядає усі досягнення філософії, вписуючи їх у сьогодення.