Поняття гріха в сикхізмі

Сикхізм велику увагу приділяє поняттю гріха і гріховності людини. Сикхіськи гуру навчали, що гріх є у кожної людини і супроводжує людину протягом життя. Людина відразу після народження живе в гріхові. Чим  довше живе тим, вона більше набирається злоби і заздрості до інших людей, і тому часто люди забувають про спасіння свого тіла і душі від гріха.

   Сикхізькі гуру навчають, що людина має п’ять найбільших гріхів. Це кам –  похіть, кірдох – гнів, лобх – жадоба, мох це – гріх людини, який велику увагу приділяє своїй матеріальності, аханкар – гординя. Ці гріхи є  найголовнішими гріхами людини, через які людина втрачає зв’язок із Богом. Немає таких людей, які ніколи не жили у цих гріхах. Сикхі вірять, що навіть гуру жили у гріхах, але  змогли перебороти ці гріхи, а також відкрили людям шляхи для знищення цих гріхів. Гуру Нанак писав: «Задоволення і радість від золота, від срібла, від спілкування з жінками і від аромату пахощів,задоволення від хороших коней, від м’якого ложа і як може Дійсне Ім’я знайти собі житло в серці, зайнятому ними ?».

Гуру Нанак навчав, що тіло людини саме по собі є гріховним: воно вимагає постійних фізичних задоволень і тому виникають ці п’ять сикхських гріхів.

Похіть є гріхом надмірного сексуального життя. Сикхи навчають, що чоловік і жінка повинні жити в любові духовній і статевій, але не повинні один одному зраджувати. Люди, котрі зраджують, вони породжують гріх похоті, який може привести людину до духовної смерті. Хоча сикхи заохочують статеві стосунки між чоловіком та жінкою, котрі повинні задовольняти один одного щоденно, щоб не було бажання породжувати похіть.

Гнів це – гріх розуму. Гнів породжує насильство, війни, сварки, вбивство, заздрість.

Цей гріх можна контролювати завдяки любові та вірі. Сикхіські гуру радили наступне: «Не заподіюй страждань іншим людям. Поглянь на землю. Ти її раниш, коли перекопуєш її, а вона у відповідь дає тобі квіти і плоди». З цього випливає те, що людина, котра живе у постійному гріхові віддаляться від суспільства і породжує хаос.

Гріх жадібності породжує надмірну любов до грошей, котрі затьмарюють людську душу. Сикхізм навчає, що в очах Бога багаті люди не мають ніяких привілеїв. Люди не можуть за гроші купити здоров’я, щастя, любов, гроші. Це лише папірець, котрий породжує гріх жадібності. Звичайно сикхізм не забороняє ставати багатим, тому що є багаті, котрі допомагають бідним, такі люди не мають гріха жадібності.

Гріх надмірної любові до матеріального життя  породжує в людині самозакоханість. Ті хто мають такі риси характеру, забувають про суспільне життя. Гуру Арджун говорив наступне про цей гріх матеріальності: «Чоловік який зосереджує свою любов на матеріальне життя , просто витрачає свій час марно». Гріх матеріальності породжує в людині затемнення душі і тіла, і тому людина повинна жити постійно в суспільстві і по законам гуру.

Гріх гордині сикхізм визначає, як найтемніший і найнебезпечніший для людини. Гординя породжує в людині надмірну впевненість, жадібність, ревність, і тому кожен сикх повинен допомагати таким людям, знищуючи такий гріх. Гуру Амар Дас писав наступне: «Гординя – корінь всіх бід». Щоб втратити цей гріх, потрібно жити по прикладі смиренності сикхських гуру.

Сикхізм навчає, що кожна людина повинна  жити по приписам сикхських гуру і тоді людина в отримає в подарунок від Бога спасіння від п’яти найбільших гріхів. Щоб не було гріхів, потрібно всім сикхам жити по принципам любові і смирення.

Ігор Дмитрук

Магістр релігієзнавства