Народився  у м. Сарсена, в Франції, в католицькій родині, він був четвертою дитиною із одинадцяти  дітей у  родині. У 1892 р. – поступає до коледжу Нотр – Дам – де – Мангре, який на той час  належав  католицькому  чернечому ордену єзуїтів або як ще інакше його називають «Товариство Ісуса».

У 1989 р. – після закінчення коледжу отримує кваліфікаційний ступінь «бакалавра»  з таких спеціальностей як філософія та математика. Тьєр вступає до ордену єзуїтів. З 1989 -1901 рр. – навчається в семінарії у м. Екс – АН – Прованс, а після двох років новіціату  приніс перші  обітниці. Продовжував здобувати філософську та теологічну освіту  в одній із семінарій на о. Джерсі. Навчання тривало з 1901 по 1902 роки.

З 1904 -1907 рр. – займається викладанням фізики та хімії в єзуїтському коледжі Св. Сімейства у м. Каїр, в Єгипті.  У 1908р. – був направлений у м. Гастінгс, в англійське графство Сусекс, щоб вивчати теологію. А з 14 серпня 1911 р. – був рукопокладенй у священики у 30 – річному віці.  Під час навчання  в коледжі єзуїтів, у  м. Гастінгс Т. де Шарден  познайомився і подружився  з Чарльзом Доусоном.

У 1912 р. – приймає безпосередню участь у веденні розкопів у Пілтдаунському гравійному  кар’єрі  разом з своїм приятелем Доусоном  та А. Вурдвордом. З 1912 -1914 рр. – працює в Інституті палеонтології людини при Паризькому Музеї природної історії під керівництвом  видатного авторитета у площині антропології та археології М. Буля. Разом із ним приймав участь у розкопках  на північному заході Іспанії.

З грудня 1914р. – закликаний в  лави армії, виконував обов’язки санітара – носильника. Пройшов усю Першу світову війну, отримавши військову  медаль,  а також орден  Шани легіона. Під час війни Шарден пише перше есе «Космічне життя», у якому містяться філософські та наукові  роздуми про містику та духовне життя. З 26 травня 1918 р. – приносить вічну обітницю у м. Сент – Фуа – де – Ліон.  На острові Джерсі  він пише вже друге есе «Духовна сила матерії».

З 1920 р. – продовжує навчання у знаменитій Сорбоні, а в 1922р.- вдало захищає докторську дисертацію із площини природних наук, таких як ботаніка, геологія, зоологія на таку тему: «Савці нижнього еоцена Франції». Після захисту своєї роботи він отримує посаду  професора геології Паризького католицького університету.

Відправляється  у дослідницьку експедицію до Китаю – в Тянь – цзинь.  Під час своїх експедицій не перестав писати. Написав декілька статей та есе «Всесвітня літургія» (вже третє по рахунку)  у експедиції в пустині Ордос. Наукова стаття була присвячена проблемі  первородного гріха, проте ніхто у теологічних колах не зрозумів, яку проблематику хоче розкрити автор статті. Концепцію Шардена  трішки сприйняли по – іншому, вважаючи її такою, яка суперечить  вченню Католицької церкви. А тому його заборонили їх публікувати так само як і публічні виступи.

Він знову направляється до Китаю на сою постійну роботу, якій присвятив  20 років свого життя. Працював з 1932 р. у Тянь – цзині, а вже потім у столиці Китаю. З 1926 -1935 рр. – приймає участь у п’яти експедиціях  з іншими геологами, досліджуючи Китай. Багато уточнень було внесено ним в карту Китаю. Знаходився  у експедиції в східній Монголії, у якій написав  філософсько – теологічне есе «Божественне середовище. Нарис про внутрішнє  життя» (1926-1927рр.).

З 1929 р. – займається стратиграфічними  роботами на розкопках  поблизу Пекіну, особливо у Чжоукоудяні. Разом зі своїми колегами знаходить залишки  синантропа. Завдяки своїй знахідці він отримав і  широке визнання  в наукових колах. Велику славу  Тьєру приніс А. Брейлю через відкриття  синантропа, який користувався  примітивним знаряддям та вогнем. Відкриття відбулося у 1931 році.

З 1938 -1939 рр. – працював у паризькому журналі «Етюд», було дозволено відновлення лекцій та семінарів. У 1938 р. – знову повертається до Китаю. Під час Другої світової війни  з 1939 – 1946 рр. – довелося знаходитись в ізоляції, у Пекіні. Тут він засновує геобіологічний інститут з Пєром  Леруа. Випускають журнал «Геобілія» (1943р.).

З 1937 -1946 рр. створює головний сій твір «Феномен людини». У травні цього року повертається до Франції. Відновлює  контакти у наукових колах, а з 1947 р. – виступає на конференції по еволюції. У 1950 р. – 70 –річного Тьєра де Шардена

вибирають до Паризької академії наук. У 1952 р. – він залишає Фанцію та їде працювати до США, в м. Нью – Йорк. Його було запрошено від імені Фонду антропологічних досліджень Веннера – Грена. Приймав участь у декількох експедиціях  до Південної  Африки.

У 1954 р. –два місяці провів у Франції, в м. Оверні ,в будинку своїх  померлих батьків. Серце теолога зупинилося на останніх хвилинах життя, і вже 10 квітня 1955 року від серцевого інфаркту  Шарден  помирає у пасхальне Воскресіння.

Стрикалюк Богдан 

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Богослов'я