Пантеон Боконістів

bogБожества: Борасізі та Пабу.

Засновник:  Курт Воннегут-молодший

(Kurt Vonnegut, Jr.).

Джерело:  «Колиска для кицьки»

Cat’s Cradle»).

Країна виникнення:

Сполучені Штати Америки.

Рік заснування: 1963.

Боконізм – вигадана пародійна релігія, що веде свій початок від вищезгаданого американського письменика-сатирика Воннегута. Щоправда варто зазначити, що дане вчення переросло в самостійні онлайн-товариства. Про боконізм у «Енциклопедії Боконіста» знаходимо наступне:

«Боконізм – філософське вчення Боконона [мова про нього піде нижче – Автор].

Багато хто помилково оцінює боконізм, як релігію. Одначе боконізм саме вчення, так як воно не протиставляє себе вірі в Бога.

Ні Бог, ні Сонце, ні океан не є основою для боконізму. Основою для нього виступає сама людина.»

Сам боконізм відкрито стверджує, що все його вченя – це відверта брехня. Але тим не більше боконісти вірять, що людство розбито на групи, які виконують божу волю, не знаючи, що роблять.

Суть боконізму можна викласти в наступних тезах:

– все у світі брехня (або Фома у боконістів), але завдяки брехні життя стає набагато легше;

– легше жити тому, хто вірить, а не тому, хто все розуміє;

– спасіння лише у вірі;

CatscraddleГоловним пророком виступає головний герой книги «Колиска для кицьки» – Святий Боконон. Основи вчення викладені у численних каліпсо, яких близько п’ятдесят, хоча далеко не всі описанні у книзі. Крім того, ще є йог притчі.

Сам пророк бажав створити утопію для людей, але на жаль всі його замисли провалилися. Тоді він зрозумів, що викорінити зло просто неможливо, і єдинне, що нам залишається – протиставляти добро злу. І в замін утопії, він пішов орігінальним шляхом: треба «давати їм [людям] брехню, прикрашаючи її ще більше і більше.»

А тепер перейдімо до міфології боконістів. Центральними божествами виступають бог Сонця Борасізі та його «дружина» богиня Місяця Пабу, які були на початку часів. По даній причині можна стверджувати, що боконізм «дуотеїстична» релігія. Легенда про створення світу говорить нам про наступне:

«Борасізі-Сонце обмнімав Пабу-Місяць в надії, що Пабу родить йому вогняне немовля. Але бідня богиня народжувала лише холодних немовлят, що не давали тепла, і Борасізі з огидою їх викідав. І з них вийшли планети, що закружляли навколо свого грізного батька на великій відстані.

Незабаром бідну Пабу теж вигнали, і вона пішла жити до своєї найулюбленішої доньки – Землі.»

Як бачимо тут іронія на типові на космогонічні[1] міфи політеїстичних релігій.

Дослідники творчості Курта Воннегута-молодшого сперечаються, щодо суті боконізму, і висловлюють ряд припущень:

1. Пародія на Бога та на філософів-екзистенціалістів.

2. Боконон – художнє вираження ідей письменика.

3. Автопародія автора.

Декілька термінів боконістів

Релігія в книзі, а заодно і реальні прихильники даного вчення використовують ряд понять, що і самі вигадали. Поверхнево оглянемо лише декілька.

Згадана вище Фома – це нешкідлива брехня, або брехня, яка втішає.

За-ма-кі-бо – доля, фатум.

Карасс – група людей зібранні для того, щоб виконати божу волю, але без своєї волі та відому.

Гранфаллон – фальшивий карасс, несправжнє єдинство будь-якої групи людей, яке безглужде по своїй суті с точки зору божого промислу. Як приклад наводять партії та нації (натяк на космополітизм).

Він-діт – поштовх до боконізму, до розуміння того, що Бог все про тебе знає і, що в нього є достатньо складні плани на тебе самого.

Від Автора циклу статей «Пропозиція по Субстанціях»…

Якщо припустити, що Борасізі та Пабу Субстанції (Вищі Сили), то їх формули виглядали наступним чином.

Борасізі – Персональний Бог, що єдиний (в одному екзимплярі); деміург (створив світ); переважно трансцендетний (Автор так думає); обмежено пізнаний (можливо пізнається через віру); патерналістський (дбає про світ); ідеальний. Тоді, як його «дружина» – Пабу – теж єдина; не-деміург (не створювала світ); переважно трасцендетна; обмежено пізнана; патерналістська (дбає про людей); ідеальна –

( [1 Nd Im\Tr? Li Pa Id] 😀  – ПАБУ

+

[1 De Im\Tr? Li Pa Id] 😀 –  БОРАСІЗІ.

Автор Андрій Дмитрук


[1] Космогонічні міфи – один із видів міфології, що пояснює створення світу.