Свою кар’єру Гассенді почав з церкви, працюючи спочатку на невеликих посадах. У 1614 році він отримав статус доктора теологічних наук. Після цього деякий час пропрацював викладаючи філософію. Наукові дослідження професора сильно вплинули на подальшу творчість Джона Локка і П’єра Бейля. Вчений виділив свою систему філософії. Вона складалася з трьох частин: логіки (все повинно піддаватися розумному поясненню), етиці (не суперечити культурним основам) і фізики. Базою фізики, на думку П’єра, було вчення Епікура про те, що все в світі складається з атомів. Саме з цим давнім філософом пов’язані багато праць Гассенді:
- Парадоксальні вправи проти Аристотеля 1624 рік. Основна тема книги — надати філософії наукову основу.
- Про життя й вдачі Епікура 1647 рік
- Звід філософії Епікура 1649 рік
- Звід філософії 1658 рік
П’єр Гассенді ввів в обіг новий термін — молекула. Вона означала поєднання атомів.
Що стосовно інших наукових праць, то вчений написав книгу в 1632 році про пророцтва Кеплера щодо планети Меркурій і її проходження. У 1641 році намагався дослідним шляхом перевірити теорію Галілея про універсальне падіння предметів.
У 1644 році опублікував рукопис під назвою «Дослідження метафізики». 1649 рік ознаменувався новою книгою Гассенді «Зауваження на десяту книгу Діогена Лаерція».
Відмінністю творінь П’єра Гассенді було те, що він однаково поважав і визнавав право на існування кожної теорії. Він допускав незалежні одного від одного вчення. Релігія могла не виключала філософію, а філософія могла служити основою для фізики.
В 1655 році у Парижі помирає Гассенді.
Іван Гудзенко
