Основні функції соціальної філософії

filosofiya Варто  зазначити, що основні функції  соціальної філософії  тісно переплітаються у сучасному суспільстві   із  загальними філософськими функціями.   До таких функцій відносять:

1) Світоглядну – пов’язана з формуванням уявлення, переконання, поглядів людини на суспільство, які трансформується перш за все у соціальну картину світу і є  результатом    соціальної поведінки людини, виходячи не лише з її якихось переконань, а й поглядів про соціальну дійсність.  Її можна вважати орієнтирною функцією.

2)  Пізнавальна або ж гносеологічна  – визначає людину, її відношення  до суспільства як керуючої дійсності, що прямо підпорядковується  волі, а також її свідомості.    Людина творить і організовує саме ж соціальне буття за своїм розумінням і законами життєдіяльності.  І на відміну від існуючих, природної  і земної космічної  дійсності, розвивається  за законами  вселенського буття, в тім вони не підпорядковуються  ніяким законам  людської суб’єктивності і суспільності. Така функція є регулюючою.

3)  Соціально – методологічна – собою  являє базові основи соціального пізнання, різні пізнавальні підходи до вивчення суспільства з метою засвоєння історичного досвіду людства, виготовлення якогось  нового  пізнання.

4)  Культурогенна – визначає  духовно – цінні основи суспільної життєдіяльності.

5) Аксіологічна – визначає собою сенс і цінності людської життєдіяльності. Також є важливим елементом у сучасній соціальній  філософії. Вона не тільки збагачує смисл і значення, але формує у людині уявлення про духовні цінності.

6) Ідеологічна – дає можливість систематизувати погляди і уявлення людини і піднести їх  на рівень  суспільної  свідомості, надати цим орієнтирам особистісного соціального значення  і цінність  у рамках вже існуючої  суспільної системи.

7) Соціально – прогностична – дає можливість для прогнозування  перспектив суспільного розвитку і тих закономірностей і тенденцій, які вже сформувалися соціальній життєдіяльності, а також встановлення нових законів для прогресу розвитку суспільства  на основі соціального знання.

8)  Морально – виховна – встановлює нові моральні імперативи у житті самого суспільства, зберігає, втому числі збагачує традиції, формує нові суспільні ідеали на основі  соціокультурного  спадку для  передачі поколінням. Ця передача здійснюється тільки через освіту і етику, комунікацію, взаємодію інформаційних процесів.

9)Комунікативна –  має можливість ініціювати ті інтерактивні процеси спілкування, які відбуваються на рівні міжособистісному і рівні суб’єктів  соціального життя.

 Богдан Стрикалюк