Агіографія, Історія релігій, Православ'я        11 Червня 2016        53         Прокоментуй!

Ольга – рівноапостольна княгиня і фундаторка храмів Київської Русі

olgaОльга народилася близько 902 року в болгарському селищі Пліска. Її батьки були язичниками, але прищепили дочці стійку мораль. У 912 році між десятирічною Ольгою та київським князем Ігорем було укладено династичний шлюб. Розповідають, що після жорстокої розправи древлян над її чоловіком, княгиня помстилася цьому народу. Ольга утримувала державне правління, доки син Святослав був неповнолітнім. Вона проявила велику мудрість, створивши умови для улагодженого державного правління, ввела систему погостів, підтримувала державно-економічні звязки з Візантією, пізніше із Заходом.

Її погляд був прикутий до міста Константинополь. З дипломатичною місією вона відправилася до імператора Константина Багрянородного VІІ, а в 955 році княгиня Ольга прийняла хрещення в імператорській столиці Візантії. Вселенським патріархом Феофілактом вона була охрещена іменем Єлена, а хресним батьком став імператор Константин Багрянородний.

Цей факт став підставою для відмови Ольги від заміжжя з імператором. А все тому, що виходити заміж вдруге вона не збиралася, так і залишилася вдовою зі своїм сином Святославом.

Варто сказати, що охрестилася не сама лиш Ольга, а й уся її родина, посли, поряд з нею перебував ігумен Григорій. Вселенський патріарх давав Ользі настанови щодо правильного християнського життя за духом та вірою в Бога, назвавши княгиню «благословенною між жінками руськими, яка покинула темряву і прийняла світло, бо її благословлятимуть сини Русі аж до останнього покоління онуків». Насправді ж деякі справи їй не вдалося вирішити, наприклад, одружити сина і відновити митрополію в Києві. Однак, не втрачаючи надії, Ольга почала поширювати християнство, займатися фундацією храму у Києві, Вітебську, каплиці у Пскові.

Реакція язичників була швидкою і стала несподіванкою для самої княгині. За наказом Святополка був убитий племінник Ольги Гліб, збудовані нею храми були зруйновані. Ольга надалі залишалася мудрою київською княгинею, стала виховувати і наставляти у християнській вірі онуків, серед яких вирізнялися Ярополк, Олег та Володимир. Ольга боялася антихристиянських настроїв, тому утримувала біля себе таємно пресвітера Григорія. Перебуваючи у хворобливому стані та відчуваючи, що кінець її життя вже настає, вона попросила, щоб після її смерті син нічого не робив. Син уважно слухав матір і гірко плакав за нею, обіцяв зробити все можливе, тільки вагався через прийняття віри.

Улітку 969 року після причастя Святих Таїн Тіла і Крові Христової з рук священика Григорія Ольга помирає. Згідно з її заповітом, пресвітер Григорій поховав княгиню, як того вимагає християнський звичай. Пророцтво щодо Святослава збулося: син княгині Ольги потрапив у полон до печенігів і був убитий їхнім князем. А Володимир, вихований Ольгою у вірі, урочисто переніс святі мощі своєї бабусі у збудовану ним Десятинну церкву, зберіг віру і розум свій чистими, будучи просвітленим Євангелієм та благодаттю Святого Духа.

 Богдан Стрикалюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Підтримай нас!
Рубрики:
Ми у Facebook
Ми Вконтакті