Конкурс "Людина та людяність"

Невже ми гірші за них?

Щоб робити  добро,

 треба  перш  за все  ним володіти

Аристотель

Серед  якостей, якими  визначається цінність  людини, одне з перших місць посідають  її моральні  якості: доброта, милосердя тобто людяність. «Дві речі поповнюють  душу  завжди  новим  і дедалі  сильнішим  здивуванням  і благоговінням, — писав І.Кант, — чим частіше й довше  ми думаємо про них, —  це зоряне небо над нами і моральний  закон  всередині  нас».

cherr

Й справді, чи не найбільше диво в людині  — її духовність, здатність у своїх думках, поняттях та ідеях « виходити» за межі свого безпосереднього існування, носити в собі всесвіт, створювати в своїх мріях «ідеальний світ», оцінювати свої вчинки як справедливі чи несправедливі, гідні чи не гідні, добрі чи злі.Серед багатьох  людських якостей, які характеризують не тільки духовний світ, але й вчинки людини є людяність. Яким би жорстоким і несправедливим не був по відношенню до людини світ, якою б важкою не була її доля, саме доброта і милосердя, якщо вони  зустрілися на її шляху, дозволяють їй вижити, знайти в собі сили, щоб долати незгоди життя, і  навпаки: зло, ненависть, жорстокість, якщо вони знаходять місце в людських відносинах, здатні скалічити долю багатьох людей, знівечити їх життя.

На мою думку,  в основі людяності лежить спорідненість людини з людиною. Усі ми  — люди – зв’язані  між собою. І якщо боляче або зле комусь одному із нас, то цього не можуть не відчути інші. Бо людина, як писав  англійський поет  Джон Донн, це не острів, а частина материка. І  якщо обвалиться в море навіть краєчок  суші – меншим стане весь материк.

Існує точка зору, що усі люди народжуються  добрими від природи. І багато з нас  творять добро тому, що не можуть чинити інакше. Інші ж, зустрівшись з труднощами  життя або несправедливістю, стають жорстокими, озлоблюються. Саме усвідомлення своєї  нерозривної єдності з іншими людьми,  вміння  поставити себе  на їхнє місце може допомогти  їм зрозуміти необхідність  бути добрим  і милосердним, а не злим  і жорстоким .

Часто  умови життя  або обставини змушують  людину думати  тільки про себе. Ось і сьогодні, вступаючи в ринкові відносини, багато людей думає лише про те , як вижити. Труднощі  і незабезпеченість , з якими вони стикаються, породжують невпевненість  у завтрашньому дні, озлоблюють людей, роблять їх більш  егоїстичними і черствими. Але подивимося  навколо: скільки ще  є  людей – сиріт, пенсіонерів, калік, які потребують  нашої  допомоги . То невже ми зможемо бути щасливими , якщо  буде у нас що  їсти  й пити, а вони будуть голодними? Невже кусок ковбаси  чи модна ганчірка  стануть для нас  дорожчими  людяності і людської  гідності? Хочеться вірити, що  людина, у якої  є хоч  крихітка  духовності, не перестане в цих умовах  бути доброю  і милосердною. Бо  навіть у важкі часи завжди знаходилися  люди, які  не переставали бути  добрими і милосердними. Невже  ми  гірші за них?

Тож, люди на землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг  серед  краси прожити

У  царстві справедливості  й добра!

Юсова Олена

Сумська область, місто Ромни

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать: