Притчі        18 Грудня 2016        593         Прокоментуй!

Мудрість і Дурість (притча)

Зустрілись якось Мудрість з Дурістю.

– Привіт, чоло людства, – хихикнула Дурість, – ну що, ти далі наводиш на правильну дорогу відсталі розуми?

– Буває й таке, – відповіла Мудрість.

– І що, справді можеш з найдурнішого зробити наймудрішого?

– Можу.

– І дякують тобі за це?

– Та не завжди, – зітхнула Мудрість.

– Слухай-но, а з мене можеш зробити щось подібне, бо вже дістали. Кепкують, насміхаються, бештають, а то й прямо в очі біля скроні пальцями крутять, що вже й самій набридло, – призналась пошепки Дурість.

– Та можу. А ти хочеш?

– Ну, то давай свій секрет, – сказала Дурість.

– Та в мене фактично й секрету ніякого немає. Просто думай над кожним своїм вчинком.

– І все? І вже буду мудра?

– Ні, не все. Коли подумаєш, як буде добре, ще й роби добре. Будь готова до того, що потрібно буде постійно вести із собою бій.

– А! Так просто? Фі, – і побігла, крутнувшись на одній нозі.

Наступного разу, прогулюючись вулицею, Мудрість побачила великий натовп людей, які з чогось реготали. Коли підійшла ближче, то побачила,

що там сидить Дурість і б’є себе по обличчі.

– Що ти робиш? – здивовано запитала її Мудрість.

– Веду з собою бій. Але з мене знову всі сміються. Може, підкажеш, доки я маю себе бити?

– Завжди. Але ти забула перші дві поради – треба думати над кожним своїм вчинком. А коли подумаєш, як буде добре, то ще й робити добре. Це і є бій із самим собою, – сказавши, Мудрість пішла геть.

Життя – різноманітне, бо в ньому трапляються спокуси та перешкоди, але мудрість людська проявляється в тому, що заставляє не робити того, чого не можна робити. Це і називається вести бій із самим собою.

© Юлія Головчин «Притчі»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Беріть участь в конференції
Підтримай нас!
Рубрики:
Ми у Facebook
Ми Вконтакті