Людвіг Вітгенштейн (1889-1951 рр.)

Вітгенштейн  народився  1889 року  у  м. Відень, в родині  єврейського магната.  Його  батьками  були   Карл та Леопольдіна. Із  восьми дітей у сім’ї  Людвіг  був молодшим. Його брат – Пауль  був піаністом, і на війні  втратив  праву руку.

Існує  версія, яку виклав у своїй книзі  австралієць  Корніш, що нібито Вітгенштеййн  навчався в одному класі з Адольфом Гітлером. Вивчаючи напам’ять  інженерну справу  він познайомився  з працями  Готліба Фреге, що стосувалися  конструювання  літаючих апаратів. Людвіг до речі займався  конструюванням  авіаційного пропелера, хоча найбільше його  цікавили основи філософії математики.

Він  був  і талановитим  музикантом, і скульптором, і архітектором, хоча частино зумів реалізувати свої художні можливості. Був близьким до кола літературно – критичного авангарду, що формувався   навколо публіциста та письменника Крауса, який займався видавництвом журналу «Факел».

У 1911 р. – відправляється  до Кембріджа, стає учнем та помічником і водночас другом  Рассела. У 1913 р. – повертається в Австрію, а в 1914 р. – добровольцем відправляється  на фронт. У 1917 р. – потрапляє в полон.

Під час перебування у військовому таборі  військовополонених, вітгенштейш пише свій  твір, відомий  під назвою «Логіко – філософський трактат». У 1921р.- його  книга виходить  на німецькій, а у 1922р. – на англійській  мові. Її поява справила неабияке враження  на  світ  європейської філософії. також працював вчителем у сільській школі.

Потім він зрозумів, що його трактат не правильно витлумачений, а ідеї, які містилися у ньому є помилковими. До 1926 р. – проживає у Великобританії, з 1939 по 1947 рр. – працює на посаді професора Кембриджського університету.

Перериваючи заняття  санітаром лондонського шпиталю, він розробляє  принципово  нову філософію мови.

Головною працею  періоду 1950 – х рр.. стала праця «Філософські дослідження».  Вона  була опублікована вже після смерті  мислителя, у 1953 році. Вільгенштейн  ділить свою філософію на ранню, яка представлена  його «Логіко – філософським трактатом» та  пізню – у  «Філософських дослідженнях». Він  помирає  від раку простати  в м. Кембридж, у 1951 році. Його було поховано за католицьким звичаєм на місцевому кладовищі біля  каплички Св. Егідія.

Богдан Стрикалюк

Магістр  релігієзнавства