Лао – цзи

laoСучасні науковці  вважають, що Лао-цзи  є засновником  даосизму. Хоча ніхто з них не може достеменно довести історичність цієї особи.

 Існує легенда його народження. Народження відбувалося у чудесний спосіб:  матір Лао-цзи носила його  у лоні  декілька  десятків років  і народила  його старцем ,  звідки   і пішло ім’я «Стара  дитина». Також існує ще одна версія імені Лао-цзи: відразу  після народження на його тілі з’явився знак «цзи»,   що прямо  вказував  на його причетність до філософії.

Багато сучасних дослідників сумніваються  у тому,  чи  дійсно існувала  така філософська особистість  як Лао- цзи.  Деякі  з них  вважають його сучасником філософа Конфуція,  про якого, на відміну від Конфуція,  в джерелах немає ніяких свідоцтв  історичного чи біографічного характеру. Існують навіть  припущення,  що Лао-цзи  та Конфуцій  –  одна особа. 

Згідно переказу Лао- цзи  народився  у 604 році  до нашої  ери. У коротенькій біографії Лао-цзи вказано,  що  він був істориком – архіваріусом при  дворі імператора  і прожив  160  або 200 років.  Історик та філософ  біографії  Лао-цзи  – Сима  Цянь   стверджує, що  китайський філософ  народився  в царстві Чу,  у південній частині Китаю. Отримавши  хорошу освіту, він деякий час займав посаду  історика при дворі династії Чжоу та охоронця архівів царської бібліотеки – найвеличнішого книгосховища  Стародавнього Китаю. Лао-Цзи був одруженим, його син Со служив  на військовій службі,  до якої Лао-цзи  відносився  з протестом. Вже у дорослому віці, коли почалося послаблення в державі Чжоу і передбачаючи її падіння,  Лао  змушений був  залишити  державну службу. Він  усамітнився у печері  в провінції Чжеу  подалі від людей  та цивілізації.

Існує дві легенди про подорож  філософа Лао –цзи:  за однією версією  мислитель  у похилому віці відправився  зі своєї країни на захід.  Коли він  дійшов до прикордонної застави , то  начальник  застави  на ім’я  Інь Сі  за проханням отримав написаний  власною рукою Лао-цзи текст «Дао – де – цзин» («Канон Шляху та його Благої Сили»).  Інша ж легенда  ніби свідчить, що  майстер  Лао-цзи прибув  з Індії  в Китай, відкинувши свою історію –  філософ постає перед  китайцями  цілком  чистим  та заново народженим.

Лао-цзи  прожив  довге  і непримітне життя. Історіограф Сим  Цянь розвповідав про нього: «Лао-цзи був високого зросту,  з жовтим кольором обличчя,  красивими бровами, довгими вухами, широким лобом,  рідкими та некрасивими зубами,  чотирикутним рот з товстими губами. Він жив близько 160 років та досяг святості життя,  йдучи шляхом – Дао».

Він неодноразово зустрічався з Конфуцієм у бібліотеці, а останній   раз зустріч відбулася у печері Чжеу. Після цієї зустрічі  Конфуцій, охарактеризував філософа    так : «Уявіть собі Дракона,  кільцями незміряного  тулуба, який обіймає увесь Всесвіт – такий розум Лао-цзи».

Порівняти Лао-цзи та Конфуція дає можливість притча, яка  була викладена  у стародавній китайській книзі під назвою «Весни та осені пана Люя». У ній  мова йде   про  деякого  жителя царства Цзин, який втратив  свій лук, але не став його шукати,  пояснює таким чином: «Людина із Цзина втратила, людина із Цзина знайшла – яка різниця?!»

Конфуцій  сказав,  що потрібно опустити  слово «із Цзина», тоді все буде правильно, а Лао- цзи додав,  що необхідно опустити  слово «людина» і  ось  тоді  все може бути цілком вірно. Якщо для Конфуція  загальним поняттям є «жень» (милосердя), що зображується  ієрогліфом з ключовим знаком «людина», то Лао- цзи  піднімається  значно вище  у своїй філософії аж до надлюдського , космічного рівня.  Але його філософське вчення не було досить зрозумілим для інших людей,  а тому ще при житті  люди дали мислителю прізвище «Темний  Вчитель».

Відвідавши  Індію,  філософ Лао  був  вражений моральним способом життя індусів, а  свій рідний  Китай  назвав «країною варварів». В останні роки  життя Лао-цзи настільки  розчарувався у людях,  що  сівши верхи на  буйвола  відправився кудись  на Захід,  звідки не повернувся.

Послідовники Лао-цзи відкидають вчення конфуціанство, а конфуціанці, відповідно, вчення Лао-цзи.