Ксенофан

Поет-філософ Ксенофан народився в місті Клофоні (VIст. до н.е.). У своїх довгих подорожах по містам Греції Ксенофан побував у південній Італії і перед смертю поселився в Елеї, де не без філософії Ксенофана впливу виникла так звана Елейська школа. Ксенофан – ранній представник грецького вільнодумства по відношенню до релігії. Спостережливий, саркастичний Ксенофан критикував уявлення про багатьох Богів, якими поети і народна фантазія заселили Олімп. Люди мислили Богів по свої подобі, і кожен народ наділяє їх власними фізичними рисами.

«Якби бики, коні та леви могли малювати, то їх Боги були б схожими на них», — Ксенофан.

У Ксенофана існує лише один Бог, не схожий на людей ні з вигляду, ні у думках: він весь – зір, мислення і слух; він у всьому править силою розуму, без зусиль і перебуває в нерухомості.

Природа за Ксенофаном набуває рис, що суперечать міфам поетів та поглядам релігії. Вірі в існування під землею пекла він протиставить вчення про бездонність землі, вірі в божественність небесних світил – вчення про їх природу: складене з дрібних іскор сонце рухається над плоскою Землею по прямій, кожного дня назавжди покидаючи даний горизонт і кожного дня зникаючи. У Ксенофана сонець та місяців стільки, скільки й горизонтів. Виникаючи з хмар, що загораються зорі тухнуть вдень і, як вугілля, запалюються вночі.

Все, що народжується і росте – це земля і вода, море – батько хмар, вітрів і річок, і люди народились із землі і води. Ні про природу Богів (Бога), ні про все інше, не може бути істинного знання, лише власна думка. А тому неправильно вчинили Гомер і Гесіод, які приписали Богам усі людські недоліки. Подробиці вчення Ксенофана були неясними вже для древніх письменників, які знаходили у ньому чимало протиріч.