Критика існуючої системи класифікації теологічних поглядів (продовження)

Широта атеїзму

Атеїзм(1) в широкому значенні означає відсутність віри в Бога чи богів. Тут поняття виступає антитезою до теїзму(1). Зазвичай це значення не використовується, так як може включати агностиків, ігтеїстів та теологічні нонногнітивісти, які себе атеїстами не вважають. Також деякі автори (в основному атеїсти) розглядають пантеїзм, як «прикрашений» атеїзм.

Найбільш поширеним вважається визначення атеїзму(2) у вузькому значенні – заперечення існування Бога (богів).

Також використовується визначення атеїзму(3), як світоглядної системи, що заперечує існування всіх надприродних істот та явищ.

Є дві претензії.

По-перше: дане поняття по етимології має відношення тільки до Бога, саме по собі воно не згадує надприродні сутності.

По-друге : деякі філософські школи астики[1], крім локаяти, та гілоїзм[2] допускають існування певних надприродних явищ.

По-третє: пандеїсти та матеріалістичні натуралісти не визнають надприродного, але визнають Бога.

Графіка 1-4

Схема 1.4.

Інтерпретації поняття

«атеїзм»

Агностицизм і агнотеїзм

Часто приводиться таке визначення (по Річарду Докінзу) агностицизму(1) – твердження про те, що неможливо (на сьогоднішньому рівні знань або ж принципово ніколи) отримати відповідь на питання про існування Бога.

Визначення не відповідає етимології, і не стосується не лише Бога.

Незначна частина атеїстів(2) та значна частина теїстів(1) погоджуються із твердженням агностицизмом(1), що неможливо на сьогодні, або й взагалі, з’ясувати існує Бог чи ні, але від того не признають себе його послідовниками. В даному випадку плутається відношення до Бога (вірю/не вірю/не знаю) із можливістю з’ясування його реальності на 100%.

Об’ємне визначення агностицизму(2) – позиція, існуюча в філософії, теорії пізнання і теології, яка стверджує принципово можливе пізнання тільки через досвід (пізнання об’єктивної дійсності), і неможливе пізнання будь-яких крайніх і абсолютних основ реальності.

В теїзмі агностицизм(3) – позиція «незнання» до заяв теїзму. Тобто агностик має таку думку щодо існування Бога: я не знаю існує Бог чи ні. Тут ті самі претензії до етимології, як і в (1) невизначені.

Щоб звести агностицизм до системи поглядів на Бога, Автор пропонує термін «агнотеїзм» (скорочено від «агностичного теїзму»), що по змісту тотожне агностицизму(3).

Графіка 1-5

Інтерпретації поняття  «агностицизм»

«атеїзм»

Агнотеїзму(1) та агнотеїзму(3)

 Антитеїзм в різних розумінях

Питання в тому, якому теїзму (1), (2) чи (3), протиставляється антитеїзм. 

В теїзмі(1) антитеїзм(1) – незгода вірити в конкретного Бога чи богів. Визначення прямого значення до поняття «Бог» не має, бо антитеїстом(1) може бути християнин (по-визначенню теїст), що не приймає Аллаха.

В світському контексті антитеїзм(2) – опозиція вірі в будь-яке божество. В даному тексті поняття тотожне атеїзму(2).

Автор пропонує таке визначення антитеїзму(3) – активна протидія теїстичним(1) уявленням. Таким чином сюди можна включити не тільки атеїстів, а й агностиків.

Графіка 1-6Також, якщо взяти теїзм(2) можна в дану групу включити частину деїстів (наприклад, Вольтер та Дідро, який активно боровся із впливом церкви в епоху просвітництва) та частину пантеїстів. У всіх чотирьох випадках мова має йти тільки агресивно налаштовану частину (наприклад, войовничі атеїсти). Тут варто згадати Крістофера Хітченса: «Я не так атеїст, як антитеїст. Я не тільки вважаю, що всі релігії — це версії одної то її самої брехні, але вважаю, що вплив церкви та ефект від релігійної віри безумовно шкідливий».

Графіка 1-7Структура авторської інтерпретації

поняття «антитеїзм»

Але не варто плутати антитеїзм(3) з просто будь-якою протидією до церкви та релігії. По етимології дане поняття з однієї сторони антитеїсти(3) не є теїстами, а з іншої протидіють їй. Наприклад, богоборці, дияволопоклоники та теїстичні(1) сатаністи хоч і конфліктують із церквою, але з іншої сторони сповідують теїзм(1).

Ігтеїзм та теологічний нонкоготивізм

Ігтеїсти та теононкоготивісти чекають конкретно визначення, як поняття «теїзм», так і «Бог», які не мають однозначного визначення. Ігтеїст стверджує, що він не розуміє, що мається на увазі, коли стверджується «Бог існує».

Дані твердження переплітаються із задачею Автора – показати багатозначність і від того невизначеність понять, що стосуються Бога.

Але якщо запропонувати конкретні варіанти Бога (наприклад, Ієгову, Аллах), то ігтеїсти та теононкогготивісти виявляються атеїстами(1), так як, не мають віри в Бога. І дійсно, частина спеціалістів визнає їх атеїстами(2), хоча не всі представники цих течій признають себе такими.

Автор надіється дати повне, об’ємне та закінчене визначення «Бог».

Апатеїзм

Апатеїзм(1), він же, так званий, практичний атеїзм, він же прагматичний атеїзм – риса світогляду, яка проявляється в апатії щодо існування чи не існування Бога. Апатеїсти розглядають питання щодо існування божества, як не має для їхнього життя ніякого значення. При цьому існування богів не заперечується і не стверджується, але може бути визнане необов’язковим або марним.

Інколи апатеїстам(2), можуть вважати вираз «Бог існує», як істинне, тобто вони можуть виступають теїстами(2).

Атеїзм(2), як найбільш вживане, не включає в себе тільки апатеїзм(1). По-перше : атеїзм(2) заперечує існування Бога/богів, а апатеїсти (в обох випадках) допускають існування Богів. По-друге :  в даному випадку плутається відношення до Бога (вірю/не вірю/не знаю) із значимістю Бога для життя. Якщо апатеїзм розглядати, як частину атеїзму(2), то він стає тотожний поняттю «безбожник», що ше додатково розмиває поняття «атеїзм».

Апатеїсти(3) можуть бути, як і атеїстами(2) так і агнотеїстами (як варіант теїстами(1).

Графіка 1-8Багатозначність, а від того і заплутаність, існуючих термінів призводить до їх

невизначеного використання. Отже, доходимо висновку, що кожний варіант визначення, має мати свій окремий термін.

 Автор статті: Андрій Дмитрук


[1] Мається на увазі  індійські філософії, що заперечують існування Творця світу : санкхья, міманса, адвайта-веданта та адживіка†.

[2] Гілоїзм – ідеалістична концепція про натхнення усього світу, в якому також немає місця Богу, як чинному суб’єкту.