11 вересня (29 серпня ) за новим стилем Церкви східного обряду вшановують память великого пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана в день Усікновення його пречесної голови.Згідно євангельської розповіді Іоан Хреститель народився за благою вісткою Архангела Гавриїла від двох похилих у літах людей – священика Захарії та Єлисавети, лінія якої бере свій початок від старозавітнього священства Аарона. Захарія очолював служіння у Соломоновому храмі, під час якого побачив біля вівтара кадильного явлення ангела, який промовляв до нього простою і доступною для всіх людей мовою. Священик не міг повірити спочатку у слова обітниці Божої про народження сина, адже засумнівався, дивлячись на свій вік і вважав, що бездітні люди сприймалися іудейським суспільством як прокляті Богом.
За свої сумніви у промислі Божому Захарія був покараний через втрату дару мови. І лише після виявлення віри в Бога, отримав втрачену ним мову. Священик назвав імя «Іоан», що у перекладі з івриту означає — милість Божа. Іоанн Хреститель — це останній великий Пророк Старого Завіту і мученик за віру новозавітнього часу. Відзначався строгим аскетизмом, використовуючи в їжу акриди і дикий мед, ходив у веблюжому одязі, підперезаного поясом. Це приклад великого християнського подвижництва, віри, благочесті і духовної чистоти на якого має рівнятися сучасне православне чернецтво.
Предтечою названий тому, що йшов попереду Месії, щоб приготувати Йому дорогу. Хрестив водою на покаяння – символ очищення від гріхів людських, але натомість проявив покірність у служінні Богу, вважаючи себе негідним розвязати ремінці на взутті Ісуса Христа, показуючи тим самим любов і відданість Сину Божому. Він виступав і осуджував шлюб Іродіади з царем Іродом, яка була дружиною його рідного брата Филипа, вважаючи його блудом, тобто великим гріхом перед Богом. Ірод боявся пророка Іоана Хрестителя через те, що його високо цінив і поважав увесь народ Іудеї.
Проте Іродіада шукала будь – яких методів, щоб позбутися Іоана Хрестителя і вмовила свою доньку – танцівницю Саломію негайно подати на блюді голову Іоана Хрестителя. Догодивши цареві і гостям бенкету своїм танцем, дівчина виконала прохання своєї матері, водночас засмутивши самого Ірода таким бажанням. Іоан Хреститель помер як мученик за правду, волю і віру Христову. Над його пречесної головою глумилася і насміхалася Іродіада, поколовши язик голкою. Апостоли за традицією, прийнятою в іудеїв прийшли і гідно поховали тіло Іоана Хрестителя.
Покарання не минуло злочинців, які вчинили беззаконня перед Богом. Дочка Іродіади потрапила в крижане озеро, так що її голова опинилася серед гострих крижин, які миттєво її відтяли. Іродіаду і царя Ірода було відправлено у заслання, у якому вони померли в часи правління римського імператора Калігули. Жорстоку смерть Іоана Хрестителя, сина Захарії і родички Діви Марії Єлисавети переживав і оплакував довгий час Ісус Христос.
Цей день у календарі Православної, Греко – католицької церкви зазначений як суворий однодений піст і нагадує усім нам, християнам про трагічну долю великого християнського подвижника, наставника пустельного і духовного життя, приклада для духовно – морального наслідування і спасіння кожного християнина. Навіть сьогоднішнє сучасне чорне духовенство, здебільшого його більшість впадає у важкі смертельні гріхи, занедбуючи і зневажаючи Хрестителя Господнього Іоана, тим самим дискредитує важливу місію на Землі, тільки одиниці чернецтва про це памятають.
Бажаю, щоб кожен із нас розумів і усвідомив роль впливу Іоана Хрестителя для долі світу і людства у спасінні християнської душі через віру, добрі справи і дотримання Закону Божого. Хай Пророк і Предтеча Божий Іоан слугує нам за приклад у повсякденному християнському житті.
Богдан Стрикалюк
