Історичні докази існування біблійного царства Саула.

Сьогодні сучасних богословів цікавлять археологічні свідоцтва існування біблійних персонажів, біблійних царств, міст і подій, які описані в Біблії. Так склалося, що сучасне людство не довіряє релігії і хоче наукових доказів існування. І тому сучасна археологія доводить чи спростовує існування біблійних подій.

Як відомо заснував єдине Ізраєльське царство цар Саул, який за біблійною версією був із колінна Веніамінна і його помазав на царство пророк Самуїл.

В даній статті ми будемо розглядати утворення єдиного єврейського царства.

Як відомо нам із Першої книги Самуїла,  Бог обирає новим пророком Самуїла, котрий повинен помазати першого царя Ізраєля. До Самуїла не існувало єдиного царства, а були окремі ізраїльські племена, котрі ворогували із филистимлянами. Відомо, що період пророка Самуїла Бог карає нащадків пророка Ілії і филистимяни відбирають в євреїв ковчег Завіту. Про цю подію повідомляє пророк Самуїл у першій книзі Самуїла у четвертому розділі.. Для ізраїльських племен цього періоду ковчег завіту був єдиною реліквією, котра єднала ізраїльтян у єдину націю. Відомий біблійний археолог К.Кеньон вважає, що період захоплення филистимянами ковчега завіту припадає на період 1125-1075  року до Різдва Христового. Саме в цей період ізраїльські племена консолідують задля повернення священої реліквії. На погляд біблієзнавців , це початок творення Ізраєльського царства. Вперше всі племена об’єднуються, на деякий час задля мети повернення своєї священої реліквії. Далі у Першій книзі Самуїла сьомому розділі спостерігаємо, як єврейський народ перемагає филистимян і повертає ковчег Завіту. Нам відомо, що період повернення ковчега завіту припадає на період,1115-                  1065 років. Про цей період згадується в єгипетьських хроніках. Саме в період 1175-1065, Филистимяни захоплють чотири ханаанські міста: Ашкелоном,Гатом,Аштодом,Газой. І тому, можливо ізраєльтани мали мету не тільки повернути ковчег завіту і захопити ці міста, які раніше захопили Филистимяни. Після перемоги над филистимянами євреї вимагали від пророка Самуїла царя,котрий буде керувати всіма племенами. До пророка Самуїла в єврейськими племенами керували нащадки патріархів. Крім того, євреї розуміли, щоб обєднатися, їм потрібен не духовний лідер, а світський цар, котрий організує сильну армію і національну політику. Відомо нам із Першої книги Самуїла з девятого розділу, що Самуїл вибирає Саула із Веніамінового племені. Вже  в 10 розділі Першої книги Самуїла, пророк Самуїл помазує Саула на царство.

Відомо, що Саул став царем Ізраєля приблизно 1029-27 років і закінчив своє царювання 1005-1003 років.

Цар Саул був віруючою людиною і тому дотримувався законів Божих.  Про це пише

( 1 Цар.11:4). Саул розумів, що йому потрібно утворити центр єврейської культури і релігії, і тому створює столицю держави в місті Гіва, що належала Веніаміновому племені. Нам точно відомо із археологічних розкопків, американського археолога У.Олбрайта, що єдиною пам’яткою правління Саула залишалася столиця Гива. В 1922 році У. Олбрайт розкопав перший горб під сучасним містом Тель-Єль-Фулвін. Він зрозумів, що під горбом є стародавнє місто. В 1933 році Олбрайт закінчив розкопки і провів експертизу міста та виявилося, що пост ройки міста припадають на Х століття до Різдва Христового, тобто місто розбудовувалося в період царства Саула. Також згадували про правління Саула такі історики, як Авдеєв, котрий писав, що Саул перший цар,  котрий об’єднав ханаанські племена в єдину Ізраєльську державу у Х столітті до н.е. Американський історик П.Джонсон  відмічав у своїх заключенях про політичну діяльність царя Саула. За версією Джонсона цар Саул був представником племені Веніаміна, котре не відзначалося великою цивілізацією, крім того Саул був поганим  дипломатом, тому не зміг повноціно домовитися із північними єврейськми племенами і не  створив цілісної держави.  Джонсон вважає, що першим царем Ізраєля став Давид, котрий обєднав не тільки єврейські племена,  а й  і ханаанські. Зате Джонсон вважав, що Саул був прекрасним стратегом і воїном, і це йому неодноразово допомагало перемагати ворожі племена.

Також про Саула  написано в Корані, а саме в другій сурі Корова (Аль-Бакара). У ній розповідається, як Алах наділяє достойних людей владою.

Опрацювавши факти, ми можемо зробити висновок, що царь Саул і його царство насправді існувало. Звичайно, як і усі царі світу, Саул мав гордість і за цю гордість був позбавлений царства, але Бог йому все одно простив. Насправді значення правління Саула для євреїв просто колосальне: він уперше поєднав євреїв у єдину націю, спромігся стоворити Ізраєльську державу, яку пізніше розширив цар Давид, проте це вже інша історія.

Ігор Дмитрук

Магістр Релігієзнавства.