Історія становлення ісламу

Іслам  (з араб.означає – покірність  волі Божій).  Він  вважається  однією із  молодих  монотеїстичних релігій  світу.  На  думку  істориків  іслам  виникає на території  Аравійського півострова  у VІІ ст. нашої ери.  Її   засновником  вважають  пророка Мухамеда (Магомета),  який отримав  Одкровення  від  Бога Аллаха. У священній  книзі ісламу «Корані»  безпосередньо  є вказівка   на  дві  особи – Аллаха  і Його пророка  Магомета: «Немає  Бога  окрім  Аллаха і Магомет – пророк Його» (Шахада або ж п’ять стовпів ісламу).

Це  є лише коротка форма шахади,  а довга розгорнута  звучатиме таким чином: «Я свідчу, знаючи,  будучи  абсолютно переконаним, що немає  Божества,  гідного поклоніння крім єдиного бога – Аллаха  я, також знаючи і будучи переконаним,  свідчу, що воістину  Мухамад  ібн Абдулах  з роду Хашіма  Його раб  та Посланець, посланий Ним до всього людства, щоби навчити людей істинної релігії».

З точки зору  ісламу, в момент проголошення  цієї шахади в присутності Божій  (зі щирістю  в серці ), людина вважається   мусульманином і повинна  дотримуватись  останніх постанов шаріату та Сунни,  тобто тих, які  в крайньому  випадку її відомі, а у  випадку невідомості, потрібно  йти за раціональними та мирними  принципами.

Відомо, що сам  іслам  є монотеїстичною світовою  релігією, яка   визнає єдиного Бога Аллаха,  при цьому  відкидає  політеїзм (вірування  в багатьох богів), що вважається  не прийнятним для  нього.  З точки  зору ісламу народи відійшли  від  першопочаткового шляху  , який  вказав їм сам Аллах,  а сакральні тексти  стародавніх книг спотворювались. І кожного  разу Бог Аллах  направляв  до людей своїх  пророків – посланці: Авраама,Мойсея  та Ісуса. Останнім пророком – посланцем  мусульмани  вважають Магомета (Мухамеда).

 Магомет  приніс  віру  у первозданній формі  для віруючих мусульман. В момент свого становлення, як розуміють  європейські та американські науковці, іслам  справді був  синкретичною релігією,  яка  ввібрала в себе елементи стародавніх до ісламських вірувань  та культів арабів (ханіфізм ,маздаїзм, іудаїзм, християнство).

В 610 році  у віці  40 років  в печері  Хіра Мухамеду  з’являється  серед  ночі ангел Джебраель  і велів пророку читати книгу.  Але  він не зміг  прочитати. Після того ангел  міцно стиснув йому  груди. Так повторювалося три рази, доки сам ангел не  проголосив 5 аятів із книги «Коран». Цей рік  можна вважати  роком  виникнення ісламу.

На протязі трьох років  посланець Аллаха таємно вів  проповідь посеред  своїх друзів та близьких. На той  час  іслам прийняло  біля 40 чоловік, в тому числі дружина Мухамеда – Хадіджа,  Алі ібн Абу  Таліб та Абу Бакр та інші. У 613 р. – публічно виступає як  пророк Аллаха. Правлячі кола Мекки віднеслись до нього вороже і він змушений був  у 622 році переселитись в  місто Медину (хіджра).

В цьому місті знаходилися племена ауса та хазрадж,  які  перейшли  в іслам  та стали основною групою прихильників  ісламського пророка. До кінця життя Мухамеда утворюється  ісламська теократична держава – Арабський халіфат. Вона займала увесь Арабський півострів. Після смерті Мухамеда у 632 році виникає групування шиїтів, які визнавали законним спадкоємцем Мухамеда  його зятя Алі ібн Абу Таліба і не визнавали династії Омеядів. Їх противники  стали вже називатися сунітами.

В 30 – х роках  ХVІІ ст. халіфат наносить удар  Візантії  та персидській державі Сасанидів. З  639 р. – араби завойовують Єгипет. Після вбивства  брата і зятя Мухамеда  халіфа Алі – трон  займає династія Омеядів, столиця халіфату  вже переноситься  в сирійську столицю Дамаск. В результаті таких завоювань іслам поширюється  на Середньому та Близькому Сході, пізніше – в країнах Далекого Сходу, Південно – Східної Азії та Африки.

В  711 р. – араби вторглися  на Піренейський півострів,  проштовхуючись до Європи, але у 732 році зазнають поразки під містом Пуатьє. У 17 -18 ст. у самому ісламі утворюється містична течія – суфізм. До кінця ХІХ ст. в ісламі стають помітними дві тенденції  розвитку – консервативна та модерністська.

Консерватори або ж фундаменталісти закликали  повернути іслам до його першопочаткового стану,  повернутися  до буквального розуміння священних текстів  та теократичної влади,  про яку  заповідав пророк Мухамед. Натомість  модерністи намагалися  наблизити окреме положення ісламу до реалій сучасного світу.

В кінці ХІХ ст.  майже всі мусульманські країни  були  перетворені в колонії європейських країн. Боротьба проти  колонізації мусульман  привела до політизації ісламу,  цей процес зайняв майже  все ХХ століття. Так  виник політичний іслам. Укріпив свої  позиції вже після арабської революції 1978 -1979 років в Ірані. Така радикалізація  привела  до створення  ісламського тероризму.

Відомий американський соціолог і політолог Самуель Хантінгтон  вважає, що  іслам є  найбільшою релігією, яка зростає  у світі. На його думкі загальна кількість  мусульман складає від 1,2 млрд. до 1, 57 млрд. чоловік. Швидко росте мусульманське населення  у християнських регіонах – Західної Європи та Північної  Америки. Зараз  в Західній Європі, враховуючи різні дані нараховується 14 -20 млн. мусульман, тобто від 4% до 6%  населення.

Експансія продовжується  в Африці, росте чисельність мусульманства  на християнському півдні Нігерії. Збільшення кількості мусульман  в Західній Європі  залежить від постійної  імміграції та природнього приросту  мусульманського населення.

Таким чином  іслам набуває свого поширення  по всій території Західної  Європи. Багато  громадян Західної Європи  навертаються в іслам.

Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства