Можна сказати, що основи християнства були закладені в 2000 році до нашої ери, з появи пророків Авраама, Ісаака та Якова. Авраам, Ісаак і Яків були представлені як пророки, які вірили в Бога, якого вони називали Єгова. Вони проповідували слова Бога серед людей, і тому люди знали про існування Єгови. Раннє християнство з’явилося на землі Ізраїлю, яка потім була завойована римлянами. Всього за три століття вона стала офіційною релігією багатьох держав і націй. Християнство поширилося по всьому Середземномор’ю з гоніннями римських імператорів.
З самого початку християни піддавалися різним видам злочинів, в тому числі спалюванню, тортурам, розп’яття, переслідуванням і т. д. Римський імператор Нерон звинуватив християн у великій пожежі в Римі. Християнська церква вважає, що в той час за Нерона апостоли Петро і Павло були вбиті в Римі. Подальше переслідування християн і церкви тривало при дев’яти інших римських імператорах, більшість з яких перебували під владою Деция Траяна і Діоклетіана.
Десь близько 150 року Християнські вчителі почали писати богословські і апологетичні праці для захисту своєї релігії. Ці автори відомі як «Отці Церкви». Особливо добре відомі: Ігнатій Блаженний, Полікарп, Джастін Філософ, Іриней Ліонський, Тертуліан, Климент Олександрійський і Ориген. Християнство в той час перебувало під впливом інших різних конфесій, таких як гностицизм і мітраїзм. Точно так само християнство прийняло деякі елементи язичницьких релігій. За рівнем або ступенем впливу на християнство думки вчених сильно розрізняються.
Імператор Костянтин Великий (4 століття) 313 року легалізував християнство і Феодосій I в 380 році оголосив релігією Римської імперії. Костянтин скликав Перший Вселенський Собор, що відбувся в Нікеї. Це був перший Вселенський Собор Християнської Церкви, і його найбільш значним наслідком є прийняття першої єдиної християнської доктрини «Нікейського Символу Віри».
Іван Гудзенко
