Іоанн Дамаскин

Народився  у 675 році в місті Дамаску, Дамаського халіфату. Його батько Серджун ібн Мансур  займав посаду при дворі халіфа Абд  ал – Маліка ібн Марвана в Дамаску, був пизначений великим  логофетом – відкупщиком. Потім  його  замінив син – Іоанн. За етнічним походженням, Іоанн швидше за все належав до еллінізованих арабів.

Як свідчить церковне передання, Іоанн  навчався  разом зі своїм братом Козьмою Маюмським  в полоненого  ченця  з міста Калабрія,  якого також називали Козьмою. Близько 736 р. – приймає  монарший постриг  у монастирі святого Сави Освяченого поблизу Єрусалиму, імовірно був рукопокладений  на священика. В період  розгортання іконоборчого процесу  виступає   на захист  шанування ікон

Він є автором «Трьох захисних слів  в підтримку іконошанування», де іконоборство розуміється  як христологічна єресь, а також відрізняється «поклоніння»,  яке належить Богу, і «шанування», яке чиниться  створеним речам, в тому числі  й іконам. Хоч іконоборчий собор 754 року тричі піддав анафемі Дамаскина, проте  Сьомий Вселенський собор (780 р.)  підтвердив вірність  його вчення.

Іоанна Дамаскина  знають як відомого  богослова, філософа та гімнографа. Він написав  книгу .  в  яку  увійшла  ціла догматична система. Його  книга отримала  таку  назву «Точний виклад  православної віри».

Іоанн  Дамаскин помирає  753 року, згідно інших даних – 780 року. Був похований  у монастирі преподобного Сави Освяченого  біля його раки з мощами. Під час правління імператора Анроніка ІІ Палеолога (1282 -1328 рр.) його мощі було  перенесено в м. Константинополь. У справжній час відомо про перебування святих мощей Дамаскина в монастирі Сави Освяченого, в монастирі  Георгія Аламана (с. Пендакомо  на о. Кіпр), монастирі Іоанна Б  Богослова на о. Патмос (в Греції), а також в церкві Сан –Джорджіо деї Гречі (Венеціїя).

В кінці VІІІ століття  Іоанн Єрусалимлянин  склав перий опис життя  про Іоанна Дамаскина. В ХІ ст. коли Антіохія була завойована турками – сельджуками, монах  монастиря святого Симеона, в околицях  Антіохії – Михаїл  був знайомий  з грецькою та арабською  мовою, написав  на арабській мові  життя Іоанна Дамаскина, на основі корисних  різних історій, про що він сам говорить  у вступі.

Згідно  Передання,  з іменем східного богослова  пов’язують виникнення  одного із образів  Богородиці. Коли  у візантійській державі  виникла іконоборча єресь, яку підтримував  Лев ІІІ Ісавр, в той момент Іоанн  Дамаскин  пише три трактати  на захист  шанування ікон та направляє їх імператору. Імператор розгнівався на Іоанна, що той не є його імператорським підданим. І для того, щоб завадити Іоанну  писати  праці  на захист ікон – він вдається до наклепу.

Пише наклепницький лист ніби від руки  самого Дамаскина, у якому мова йде про те, що дамаський міністр пропонує імператору свою допомогу  в завоюванні сирійської столиці. Цей лист  і відповідь на нього самого імператора  були направлені до халіфа. Після того  Іоанна  було відсторонено від посади, йому відрубали кисть правої руки, яку повісили на міській площі. Після того  йому руку  повернули, він приклав  кисть до правої своєї руки і молився  перед образом Богородиці.

Через деякий час він заснув, а прокинувшись навіть не зміг  повірити, бо рука чудесним чином зрослася. Як подяку за  це чудесне зцілення Іоанн Дамаскин зробив  із срібла  третю руку  для образу Божої Матері в честь того, що він  чудесно зцілився.  Ця ікона сьогодні носить назву «Троєручна», в  подяку Богородиці Іоанн Дамаскин  написав пісне спів:  «Тобою радується  Благодатна..», який використовується  на літургії святого Василія Великого, замість  пісне співу: «Достойно є…».

Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства