Інтуїція і раціональне пізнання.

 Чи сумісна інтуїція з раціональним (понятійним, систематизованим)? На це питання необхідно відповісти, тим ми і займемось. Для цього дамо визначення понятійній системності і порівняємо його з думками мислителів.

Серед прихильників цього методу можна назвати такі імена: Арістотель, Кант, Гегель, Декарт. Зокрема, Гегель писав: «Тільки в понятті істина володіє стихією свого існування»[7,3]. Суперник філософа-діалектика,  романтик-філософ Фрідріх Шлегель заперечував: «Метод вільного мислення, тобто сама філософія не повинна створюватись механічно… Метод взагалі не повинний бути одноманітним, і дух не повинний знаходитись в прислужуванні методу, жертвуючи сутністю заради форми»[19,350].

Тепер необхідно подумати про співвідношення понятійної системності та інтуїції. Чим буде відрізнятися людина, яка догматизує понятійність від вільної особистості? Тим, на наш погляд, що вільна особистість не залежить від понять, тому вона буде жити свободою і нею керуватися в своїх діяннях. Але найголовніше, що не зв’язана нічим особистість зможе адекватно мислити, пізнавати, розуміти.

Проте, ми не говоримо, що не повинно взагалі бути системи понять. Безперечно, як вважає до речі і грузинський філософ Мамардашвілі, понятійна система повинна існувати, але без абсолютизації і без догматизму. Без зв’язку ідей не може виникнути концепція особистості, тому необхідно щоб система понять використовувалась як вільний спосіб подання думок. Важливу роль грає інтуїція, яка допомагає особистості формулювати ідеї. Вона дозволяє людині бути вільною, використовуючи термінологію для описування об’єктивної реальності. Але і без понятійного апарату людина не зможе існувати, адже такі категорії: душа, дух, матерія, свідомість, розум, підсвідомість, буття, небуття, почуття, емоції та інші, стали невіддільними від особистості.

Тим і людина є вищою істотою, що може мислити, використовуючи поняття, ось тому, відмовляючись повністю від понять, ми перестаємо бути людьми. Для гармонійного пізнання і осмислення об’єктивної реальності важливо поєднувати  понятійну системність із інтуїтивним актом, тоді система буде існувати у вільному бутті і досліджуватись вільним методом.

Спробуємо пояснити інтуїцію, як ірраціональний акт. Для початку наведемо розгляд інтуїції французьким філософом Бергсоном: «Всередину ж самого життя нас повинна вести інтуїція, я хочу сказати, яка стає безкорисливою, усвідомлюючою себе саму, здібною мислити про свій предмет і розширювати його нескінченно»[1,158].

Відзначимо, що ми підтримуємо у вченні Бергсона визнаття інтуїції вищим, рівнем осягнення дійсності який здатний розглядати будь-яке явище краще в порівнянні з інтелектом. Відкидаємо ми у вченні філософа інтуїцію, як інстинкт з пасивною роллю. На наш погляд, інтуїція є трансцендентним актом, направленим надсвідомістю, який людина здатна сприймати, і перетворювати згідно з ним своє життя.

Психоаналітик Карл Юнг, наприклад, вважав, що інтуїція є функцією, за допомогою якої можна бачити те, що робиться «за кутом» , що неможливо, але хтось як ніби робить це за вас і ви йому довіряєте. Безсумнівно ж є те, що вона являється трансцендентним та ірраціональним актом. Візьмемо на розгляд тезу російського філософа Бердяєва: «Інтуїція є завжди не тільки інтелектуальна, але і емоційна»[2,93]. Інтуїція проявляється, тоді коли логіка себе вичерпує і людина відчуває стан розслаблення духу і тіла. Саме тоді виникає цей трансцендентний акт, неначе спалах, який проникає в людський розум і стає його вищим процесом. Ще у ранній період своєї творчості Бердяєв, відкрив, що  інтуїція є «виходом із дурного ряду»[3,68].

Тому ми вважаємо, що не варто відкидати інтуїцію. Адже тільки ця трансцендентна активність діє тоді, коли безсила логіка. Але, якщо не раціоналізувати досвід після сприйняття, то він залишиться порожнечею і не зможе перетворити наше життя.

Бердяєв казав: «Життя повинно засновуватись на першостворених інтуїціях, в яких людина вільна від оточень і нашарувань паралізуючих свободу її  суджень»[4,169].Отже, тільки поєднання понятійної системності і інтуїції дозволить людині цілісно мислити. Через логічний аналіз ми виходимо за його межі. Саме у цей момент приходить інтуїція. Сприймаючи її, поняття споглядає свій смисл. Такий союз раціонального і ірраціонального розширює світогляд людини і знаходить нове якісне вирішення проблеми.

 Клок Тарас 

 Спеціаліст філософії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             

 

 

                                                                  

 

 

 

Коментування вимкнено

  • Вячеслав

    Чи багато спорiдненного в термiнах “трансцендентне”,”iррацiональне” та “невербальне” сприйняття?Може це одне йте саме?