Ібн Рушд

Ібн  Рушд  вважається  відомим  у Західній  Європі  науковцем, якого ще називають Аверойсом. Ібн Рушд  є  одним із великих  мислителів   ісламської традиції.  Він народився у 1126 році в місті Кордові – центрі науки середньовічного Андалузького світу.  Ібн Рушд  походив  з родини  головного судді  та муфтія.   Навчався  у великих  науковців. Перебував у дружніх відносинах із відомим на той час  суфістом  Ібн  Арабі та  відомими науковцями Ібн Туфайлем та Ібн Зухрою.

При султані  Юсуфі І (правив  з 1163 по 1184 роки), Ібн Рушду   вдалося  досягнути  посади,  проживав спочатку в Марокко, потім в Кордові. Перебував під великою милістю  Аль – Мансура, але потім  був звинувачений  своїм же оточенням у недотриманні  вчення  Корану.  Через наклепи,  він потрапив у немилість,  був зміщений із посади та вигнаний  геть, поблизу міста Кордови.

Проте  протягом декількох  років   був поновлений  султаном  Марокко, який дуже зацікавлювався  філософією. Ібн Рушда  було  запрошено до  двору султана. Його було  осипано  доказами благої схильності, проте невдовзі  філософ помирає в місті Маракеш (Альмохадська держава)у  1198 році. Був похований  у Марокко.

Про Ібн  Рушда  збереглося   дуже мало свідчень, але  нам відомо про те, що  він намагався  примирити  Арістотелівську філософську систему  ісламським віровченням. Згідно  його слів, не може бути ніякого конфлікту між релігією  та  філософією,  тому що у них  є різні способи  досягнення  єдиної істини.  Аверойс  мав  прекрасні раціоналістичні  ідеї, які в подальшому вплинули  на середньовічну  філософію, в тому числі  на  Західну Європу.

Де  в Західній Європі  цей напрям  дістав  своєрідну назву  – аверроїзм (від імені засновника  цієї течії ).

Стрикалюк Богдан – магістр релігієзавства