Гуру Арджун

ardgГуру Арджун  народився 15 квітня 1563 року.  Арджун був  третім сином гуру Рам Даса. З раннього віку почав писав вірші на сикхістську тематику.

Арджун був улюбленим сином  гуру Рам Даса , за це часто страждав, тому що його рідні  брати заздрили, що їхній менший брат був батьківським улюбленцем.

Арджун отримав хорошу домашню освіту, окрім сикхістської теології, хлопець вивчав теологію  індуїзму, ісламу та християнства, а також студіював античну та арабську філософію.

Гуру Арджун вперше у сикхізмі заснував передачу функцій гуру тільки у  своїй династії. Якщо до гуру  Рам Даса, у сикхів  гуру  ставали тільки достойні люди, то після гуру Арджуна –   тільки кровні родичі. 15 жовтня 1581 року Арджуна було проголошено сиктхітським  гуру , коли йому виповнилося  лише 18 років. Через декілька днів після проголошення гуру, Арджун заклав перший камінь під будівництво золотого храму Харімандир. На церемонії закладки каменів під фундамент храму, гуру Арджун канонізував  багато нових  Пенджабських святих.

Недалеко від священного міста Амритсара гуру Арджун заснував другий центр сикхської громади  і побудував храм Таруна Таран. Окрім цього біля храму Таруна Таран була побудована безкоштовна лікарня для хворих на проказу. Гуру Арджун показував своїми вчинками, що потрібно піклуватися не тільки за духовне життя, але і за матеріальне. Він вважав, що людина подібна до Бога, і тому повинна творити добрі вчинки  для людей, і в нагороду за добродійність Бог віддячить їй вічним життям.

Як і всі  його попередники, гуру  Арджун також  писав гімни, де 2216 із них увійшли у священну книгу Аді Грантх.

Книгу Аді Грантх,  гуру Арджун помістив у храмі Харимандір. Ця книга  стала предметом поклоніння для сикхів, кожен сикх повинен був відвідати Харімандир та схилити  свою голову до святої книги.

Гуру Арджун говорив, що сикхізм –  це не іслам,  і не індуїзм. Він писав «Я не дотримуюся індуїстського посту  та  мусульманського Рамадану. Тільки одному йому служу Я, тому хто для мене є притулком. Я втратив всі зв’язки з індуїзмом та  ісламом.  Я не буду здійснювати паломництво до Мекки. Я буду служити тільки єдиному Богові. Я відкрию своє серце для свого єдиного Бога. Я не буду поклонятися ідолам та  здійснювати мусульманські молитви. Тому, що я не мусульман і не індуїст, я сикх».

Гуру Арджун пояснює, що сикхізм — це не якась чергова ісламська чи індуїстська секта, а самостійна релігія, яка  має свої власні традиції, свою власну священну книгу, своїх духовних лідерів, і свої святі місця для здійснення паломництва.

10 травня 1606 року Гуру Арджун був затриманий у місті  Лахорі. Його звинуватили у не визнанні влади падишаха Джангіра. Гуру жорстоко били, з нього знущалися, вимагали, щоб він прийняв іслам, але Арджун відмовився. Після чого,  30 травня 1606 року, у важких муках  гуру Арджун помирає. Він стає першим мучеником за сикхістську віру.

Головні заслуги гуру Арджуна:

1)  Створення місіонерських шкіл поза межами Пенджабу.

2)  Будівництво храму Харамандір, у якому і до цього часу зберігається Аді Грантх.

3)  За діяльності гуру Арджуна була укладена Аді Грантх, і її помістили для поклоніння у священному храмі Харамандір.

4) Повне відгалуження сикхізму від ісламу і індуїзму.

 Ігор Дмитрук