Агіографія, Історія релігій, Православ'я        06 Травня 2017        328         3 коментарі

Георгій Побідоносець (Юрій Переможець).

Слово  «побідоносець»  оначає  – той, що собою несе   перемогу.

Георгій  Побідоносець  народився  280  року  після  Різдва  Христового  у  місті Каппадокія (територіальна частина Малої Азії),  в  християнській родині. Його батько Геронтій  був язичником, а матір Поліхронія – християнкою, від якої  отримав  належне  виховання.  Чудесне зцілення  Геронтія від гарячки  по проханню Георгія  через молитву   до Ісуса Христа  привело батька  хлопця     до сповідування  християнської віри.  У десятирічному  віці він  вже більше не побачив  свого батька,  який прийняв  мученицьку смерть.  Разом з овдовілою  матір’ю  Поліхронією  відправляється  до Палестини, в якій  жила родина його матері, в управлінні  якої  перебували багаті земельні володіння. У  вісімнадцятирічному  віці  Георгій  поступає  на військову  службу.  Вирізнявся поміж іншими воїнами такими моральними характеристиками:  розумом, хоробрістю, фізичною силою,  військовим станом, зовнішньою красою. Отримав звання  трибуна, показав неабияку хоробрість в битві, став  улюбленцем  римського імператора Діоклетіна – фанатика, жорстокого гонителя  християн, прихильника язичництва.

Георгій Побідоносець (Юрій Переможець).

Діоклетіан насправді ж не знав, що Георгій є прихильником християнства, увінчуючи його різними військовими  чинами.  Він  досить чітко усвідомлював  наперед  наміри Діоклетіна щодо християн, а тому й допомагав їм, служачи  не як підвладний наказу римський  воїн, а християнин.  Роздавав  усе своє  багатство,  золото, срібло, коштовний  одяг  для убогих,  звільняв  і дарував свободу рабам,  турбувався  про  передання земельних володінь тим, що їх не мають. Особисто  з’явився  перед  на раді  патриціїв та імператора  стосовно  християн  і мужньо  викривав  усіх  в жорстокості,  несправедливості  по відношенню до  сповідників  християнства,  привів  у здивування  зібрання,  оголосивши себе  християнином.

Коли  імператор наказав  Георгієві відмовитися від Христа, той цього не зробив. Воїну Георгію завдавали мук, проте ніщо не змогло зламати його  віру.  Будучи  вкиненим до  в’язниці, закованим в кайдани і з покладеним на грудях важким комнем молився Богу. Застосовуючи тортури до Георгія, кати самі знесилювались.  Його кати були настільки жорстокими, що били тіло воловими жилами,  кидали на колесо з облаштованими знизу лезами,  в негашене вапно,  примушували бігти у чоботях з вбитими всередині цвяхами,  отруювали.  З  почуттям любові та християнського терпіння Георгій  все витримав, закликаючи на допомогу силу Божу. Зцілення Богом Георгія слугувало прикладом визнання християнського Бога  для  інших, зокрема  претора Анатолія та Протелеона, а також дружини  імператора  Олександри,  в тому  числі  і новонаверненого волхва Афанасія, який став  очевидцем чудесного воскресіння померлої  людини  (за молитовним зверненням  Георгія до Бога) і  увірував  в Христа і багато народу з ним.

На  запитання  імператора Діоктетіна  Георгій відповідав, що не силою волхвування, а закликанням імені Христового це робить. В тім  така розповідь  не  зуміла розтопити і зупинити  правителя.  Навіть  сидячи  у в’язниці, Георгій  проповідував  Євангеліє,  часто його відвідували ті,  які  через  зроблені святим чудеса  Божі  приносили  золото для сторожі  аби побути біля ніг  великомученика та послухати  християнських настанов у вірі. Його руками  зцілювалася велика чисельність хворих, що приходили до  в’язниці. Ним був навернений   землероб Глікерій  та  повернений  до життя після  молитви святого розбитий віл.

Перебуваючи у безвихідній ситуації, імператор вирішив  випробувати Георгія,  стати поруч  ним, натомість перед тим  принести ідольську жертву. Йдучи вслід за  Діоклетіаном, Георгій  думав лише  про силу  віри.  Увійшовши  в язичницьке капище, прославив ім’я  Ісуса Христа, від  чого і попадали  статуї не істинних  богів,  натовп дуже  розгнівався  на Горгія, накинувшись на нього.  23 квітня на  свято Пасхи  у 303 році   в місті Нікомидії, Георгій  приймає  мученицьку смерть. За наказом  жорстокого  Діоклетіана йому було усічено  голову.

День пам’яті    Георгія  Переможця  вшановується  християнами  і Церквою 6 травня, згідно юліанського  календаря (старий стиль). Православна  церква  відносить його до лику великомучеників. Мощі  Георгія Побідоносця   було покладено  у палестинському містечку Лідда, в збудованому  на  честь великомученика храмі. Голову  великомученика  зберігали у посвяченому на його честь  храмі, в  місті Рим (Італія).  Про збереження його списа та хоругви  повідомляє  святитель Київської Русі Димитрій Ростовський.  За мужність та перемогу над мучителями,  чудодійну допомогу людям Церква  стала іменувати Георгія «Побідоносцем». Одне із церковних передань  підтверджує чудодійну поміч Георгія неподалік Бейруту та його славетну перемогу  над змієм,  якого він переміг своїм списом, рятуючи у такий спосіб  дочку  царя, яка мала бути принесена  в жертву страшному  чудовиську.

Таким чином були навернені жителі країни до християнства.  Через чудеса Георгія прославилося  імя Христа Спасителя. Відтак цього святого вважають  покровителем скотарів та захисником від  хижих звірів,  в тому числі  воїнів.  В церковній іконографії, великомученик Георгій  зображений таким, що сидить на білому коні  і списом  вбиває змія.   А також, зображення    інтерпретується  досить символічно, означаючи  перемогу над  ворогом християнства – дияволом.

З великою шанобливістю  до  святого  Георгія  Побідоносця  відносилися  наші  історичні  предки – русичі, а  сьогодні  і  увесь український  народ.

Богдан Стрикалюк

Обговорення: 3 коментарі
  1. Андрій сказав:

    Це неймовірно, фантастично, а скоріш за все фантазія. З огляду на це, виходить, що Георгій здійснив більше чуд ніж Ісус. Слава Георгію!!! Забули ви люди,що вся слава належить Єгові, і тільки одному Богу потрібно поклончтися.

    Відповіcти
    1. Іван сказав:

      Де ви знайшли такого Бога Єгову ?

      Відповіcти
  2. Cивобородий сказав:

    Уважніше читайте Андрію, там ніде не вказується про те, що Георгій здійснив чуд більше ніж Христос, а Господь Христос силою благодаті Святого Духа дарував цей дар зцілювати людей християнському великомученику. І до чого тут Єгова, не розумію, адже як засвідчує історія християнства християни – мученики вірували в Єдиного Бога, Який відкрив Себе у сутності трьох осіб: Отець, Син і Святий Дух. І вони не є трьома богами, а Єдиносущною Трійцею Нероздільною

    Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook