Хань Фей – життя і діяльність

Народився Хань Фей приблизно 288-289 року до н. е. Він походив із аристократичної сім’ї, яка мала царські корені (царство Хань). Із самого дитинства Фей був заікою, але цей дефект не заважав  молодому аристократу, добре володіти ораторським мистецтвом.

За релігійною приналежністю Хань Фей, як і всі тогочасні  аристократи, був даосом (читайте – даоські притчі). Приблизно в 14 років Хань Фей почав навчатися у Сюнь Цзи, крім того полюбляв читати філософські твори Шан Яна, Шен Бухая, а також часто перечитував священу книгу усіх даосів Дао Де Дзин.

Коли Хань Фею було 16 років він став  радником у правителя царства Хань.

Хань Фей вважав, що шлях просвітлення правителя полягає у пошуках єдиного закону, тобто правитель повинен укласти своєрідну конституцію, по якій буде жити вся країна, і тоді не буде міжусобиць між дрібними китайськими царствами. Така ідея про конституцію для обєднання китайців була своєрідно новацією, і тому почалися різні трактування цих ідей. В 235 році Хань Фей пише твір «Ремствування єдиного», в якому аналізує природу аристократії. Хань описує інтриги котрі відбуваються у замках царя, де кожен феодал хоче приблизитися до правителя, щоб потім отримати більше земель, ну і, звичайно, більшу владу.

Хань Фей у цьому творі засуджує аристократію, показує, що аристократи не шукають Дао (шлях), але хочуть набити  свої кишені грошима. За цей твір Фей залишився без своєї посади радника царя царства Хань. У 234 році Фей написав новий твір “П’ять Паразитів”, який став закликом для всіх китайських правителів.

Хань Фей намагався показати якими повинні бути правителі Китаю. Хань критикує правителів за їх абсолютизм і пище, що цар не думає про свого кріпака. Через такі слова Хань Фей змушений тікати в гори Тібету. Його твори під забороною в царстві Хань.

В 233 році Хань Фей закінчує писати найбільшу зі своїх праць – “Фей Цзи“.

Сучасні дослідження не погоджуються з тим, що Хань Фей – єдиний автор “Фей Цзи“, адже її писали також його учні. “Фей Цзи” – це своєрідна бесіда мудреця і правителя, де мудрець доводить правителю, що Дао – це найважливіше поняття для правителя.

Правитель повинен шукати правильний шлях (Дао), якщо Дао правителя – гноблення свого народу  то він і не цар, а простий узурпатор.

Хань Фей помер у 233 році, його твори були під забороною до 199 року до нашої ери, але потім стали основою полеміки між Конфуціанством і Даосизмом. Ось таким був Хань Фей – своєрідний революціонер у стародавньому Китаї.

Ігор Дмитрук