Філософські ідеї Томаса Гоббса

Томас  Гоббс  зумів  створити  систему  механічного матеріалізму, який  співвідноситься  відповідному характеру  та вимогам  тогочасного природознавства. вів полеміку з Рене Декартом, щодо  існування особливої  мислячої субстанції.  Заперечував Декарту, вважаючи, що  річ  мисляча є дещо матеріальне.

Геометрію, а також механіку  Гоббс  вважав  ідеальними зразками   наукового мислення.  Природа  на думку Гоббса є сукупністю протяжних  тіл,  які  відрізняються між собою величиною, фігурою або  положенням та рухом. Ним розуміється механічний рух як переміщення.  Чуттєві  якості – не як властивості речей самих по собі, а  як форми та сприйняття.

Гоббс розмежовує  протяжність  тіл та простір  як образ,  який створюється безпосередньо розумом (фантазм),  об’єктивно – реальний рух тіл та час як суб’єктивний  образ  руху. Розрізняв  два методи пізнання: логічна дедукція  раціональної механіки,  а також  індукція емпіричної фізики.

Він вважається засновником теорії  суспільного  договору походження держави.  Розглядає державу як результат суспільного договору, який виник між людьми. Він положив  кінець  природньому  додержавному  стану, який  мав назву «війни усіх проти  усіх».   Притримувався принципу рівності  усіх людей.

Громадяни повинні   обмежувати свої права та свободу на користь держави, мета самої держави – це забезпечення  миру та безпеки. Притримується  принципу правового позитивізму  та підносить  роль держави, яку він визнає абсолютно суверенною. Що стосується  форм  держави, то Гоббс  був прихильником монархії. Відстоював необхідність  підпорядкування церкви  державі.

Мислитель вважав,  що необхідно зберегти релігію як зброю державної влади для  приборкання людей.

Гоббс вважається  одним із найвидатніших представників  соціальної фізики. Він  розробляє також  етику.  Його етика  виходить із  чуттєвої  природи людини.  За основу моральності  він  брав природній закон,  як прагнення до самозбереження  та задоволення потреб. Добродійства обумовлені  розумним розумінням ,  що сприяє та перешкоджає  досягненню блага (добра).

На думку  філософа,  моральний обов’язок  за своїм змістом співпадає  з  громадянськими обов’язками, які  виходять  із  суспільного договору. Наукове вчення  Т. Гоббса  значний вплив зробило  на  розвиток філософської  та соціальної  думки. Головними його працями  стали такі : трилогія під назвою «Основи філософії» , де розглядалися наступні філософські питання :

1)«Про тіло»(1655 р.),

2) «Про людину» (1658 р.),

3)  «Про громадянина» (1642 р.),

4)  «Левіафан, або Матерія, форма  та влада  церковної та громадянської держави»(1651, перекл. з рос. 1936 р.).

Стрикалюк  Богдан, магістр релігієзнавства