Філософська логіка

Філософська логіка вважається широкою площиною для логічних досліджень. Її завдання полягає  у філософському осмисленні таких понять,  які використовуються сучасною логікою, результатів, які отримують внаслідок засобів символічної логіки. Також її застосовують щодо технічного апарату логіки до аналізу з перебудовою філософських проблем. Саме ж поняття «філософська логіка» є невизначеним, не використовується, а в науковій площині його взагалі розуміють по-іншому, як наукову дисципліну, визначення предмету, меж застосування та методів якої є неможливим.

900banner

Досить часто плутають терміни «філософська логіка» та «філософія логіки».

Насправді це різні напрямки дослідження, терміни, їх варто розрізняти, хоча часто один термін замінюють іншим. Утім, і філософська логіка, і філософія логіки розглядають не один і той самий предмет. Для того, щоб пояснити цю відмінність, необхідно спершу звернутися до витоків формування вказаного терміну або поняття. Термін «філософська логіка» виникає та вже широко застосовується у другій половині 50-60-х років ХХ століття. Чому, власне, виникла така необхідність становлення філософської логіки і з чим це було пов’язане?

По-перше, з існуючою кризою основ математики, віднайдених парадоксів в теорії множин та обмежувальних теоремах Тарського та Гьоделя. Також потрібен був глибокий самоаналіз, осмислення апарата концепцій логіки. По-друге, виникнення філософської логіки було пов’язане з бурхливим розвитком некласичної модальної логіки, що зацікавила інших логіків цілеспрямованою філософською орієнтацією.

А філософія логіки передусім займається дослідженням  логічної істини, деяким становищем  речей у світі, тобто це вчення про логічні та семантичні категорії, логічні теорії, відношення  між аналітичним та синтетичним судженням тощо. Сюди належать логічні запитання сутності та загальної природи відношень слідування або логічного виведення між висловлюваннями або їхньою більшістю, суті логічних зв’язок та інше.

На відміну від філософії логіки, філософська логіка від початку носила назву «модальна», тобто це був своєрідний логічний аналіз філософських понять. Розглядалися поняття «можливості» та «необхідності». Варто зауважити, що ця термінологія використовувалася при Аристотелі, тим самим привертала увагу  філософів, проте розвиток символічної логіки показав унікальну  можливість за допомоги точних методів проаналізувати  вказані модальності та взаємовідносини між ними.

Як бачимо, у філософській логіці міститься мовний та більш багатий технічний апарат, ніж це було в символічній. Це дало можливість зробити аналіз та логічну перебудову філософських проблем, зокрема фундаментальних – фаталізму та свободи волі, детермінізму та випадковості, часу та його асиметрії, існування та всезнання Бога і т.п. Необхідно зауважити, що поняття філософської логіки досить суперечливе. До нього належать ті логічні дослідження, які насправді не є математичними та не мають жодного відношення до символічної логіки, яку більшість логіків-філософів розуміє як «гра в символи».

З іншого боку, сучасна модальна логіка – інтуїтивна та багатозначна, деякі її розділи відрізняються від того, що називають символічною логікою. Наприклад, методи символізації та аксіоматичні способи побудови, технічні завдання та проблеми.

Богдан Стрикалюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook