Сформульовані концепції дали поштовх для розвитку філософії у південно – слов’янських країнах, зокрема Сербії. Хорватії та Македонії.Варто зауважити, що становище національної культури та літератури Болгарії було двояким – з одного боку вплив мусульманської культури, яку принесла Османська імперія в XIX столітті доповнювала розвиток Болгарії, з боку політичного – витіснялась.
Христо Ботєв був один із перших, хто ще раніше поставив мету відроджувати болгарську культуру, зокрема писемність. Однак, болгарській культурі не вистачало цілком обґрунтованої філософсько – світоглядної концепції, котра могла б показати світогляд болгарського відродження більш раціоналістичним та логічним, і зокрема, представити його на міжнародному фоні, особливо серед філософії слов’янських народів. Один із тих, кому вдалось це зробити досить вдало, і був болгарський вчений Петро Берон.
Інформація про те, коли саме народився мислитель і досі залишається невідомою. Згідно одних даних, Петро Берон (Петар Хаджи Беровіч) народився у 1800 р. в болгарському місті Котел. Початкову освіту здобув у церковно – приходській школі. У той час, Болгарія входила до складу Османської імперії, і турецька культура побутувала на рівні з болгарською. Це була одна із тих особливостей, що змусило вченого зайнятись саме болгарською філософією, відродити та показати унікальність болгарської культури. У молоді роки Петро Берон проживав деякий час у місті Брашові, а потім займався освітою. Слід сказати про те, що Петро Берон був одним із перших болгарів, котрий отримав якісну європейську освіту. У 20 річному віці, майбутній вчений займається важкою працею на різних роботах, а тоді переїздить до Румунії в Бухарест.
Проживаючи у Греції, Берон вступає до університету і вивчає поглиблено медицину, точні науки, природознавство та філософію. Майбутній вчений та культурний діяч має змогу слухати філософію у викладенні Фрідріхом Шеллінгом та Лоренцом Океном. Пізніше отримує якісну освіту у Німеччині і у 1831 р. отримав ступінь доктора медицини. Після цього. Петро Берон знову повертається до Румунії і проживає багато у різноманітних європейських містах, що дозволило йому опанувати вільно 9 іноземних мов. Писав на п’яти з них. В європейських університетах виступав з рефератами, доповідями з природознавства та філософії. Перебуваючи в Англії, Берон презентував протипожежну систему, також один із перших, хто передбачив появу радіозв’язку і поряд з Марконі чи Поповим мав власні розробки передачі інформаційних даних на відстані. Він займається викладанням у Сорбоні, де має змогу зарекомендувати себе як «П’єр Берон» і займається хімією. Берон відмовляється від громадянства залишаючись підданим турецькому султану. Однак медицина була не єдиним, що стало основою наукового життя вченого. У 1824 р. у м. Брашеві, що на теренах Трансильванії, Петро Берон видав т. зв. «рибну абетку» новою сучасною болгарською мовою. І це стало серйозним проривом в духовній та культурній свідомості болгар. Причина, чому його болгарську надруковану абетку назвали рибною не лише тому, що літери нагадували форму рибок, але й з комерційної точки зору, оскільки видання абетки було інвестовано торгівцями риби.
Унікальність видання полягає не лише в наявності літер абетки, але й ґрунтовних знань з арифметики, фізики та астрономії, біології та хімії, тощо. Абетка складається з 8 розділів, про що говорить її інформативна насиченість. Перший розділ варто розцінювати як вступну частину, в якій велику увагу присвячено частинам болгарської мови, зокрема іменнику, дієслову та іншими. Віддана абетка і релігійному вихованню, зокрема присвячений другий розділ молитвам, про що свідкує православні християнські корені болгарського народу. Наступних два розділи абетки присвячені катехетичному навчанню дитини у формі запитань та відповідей. У 1842 р. був дописаний наступний розділ і присвячений байкам як формі дитячого виховання. Наступні розділи були присвячені точним наукам, природознавству та життю тварин. Така інформація подавалась Бероном досить популярною та доступною як для дітей, так і для дорослих. Без сумніву, що у той час у болгарських землях Османської імперії, таке видання було справжньою революцією без перебільшень. Видання Петро Берон презентував для болгарської діаспори, для нової болгарської школи, котра відмовлялась від традиційного методу навчання. Після публікації рибної абетки, підтримав вченого також болгарський комерсант та лікар з Одеси Васіл Апріл. До самої публікації абетки Берона, майже до 40 річного віку Апріл був переконаний, що болгарське національне відродження стане неможливим без елінізації, без інтегрування болгарської культури у середовище греків. В позиції Васіла Апріла усе змінилось після виходу рибної абетки. Підтримав Берона також російський історик, що захоплювався болгарською культурою Юрій Венелін. Наукова праця Венеліна «Стародавні та нинішні болгари» у 1835 р. при його ініціативі була відкрита перша болгарська школа нового типу. Російський славіст Юрій Венелін так висловився про болгарську абетку Берона: «Я не бачив жодної абетки російською, яка з честю могла б прирівнятись цій книжці, яка досить повчальна». Це дало поштовх для книгодрукування болгарською мовою у 30 – х рр. на теренах Османської імперії. Частина праць було перекладено з турецької та грецької мов і видано у Валахії та Сербії. Почало друкуватись багато церковної, просвітницької літератури на рідній мові болгар. Зокрема, в 1842 р. в м. Смирна болгарином К.Фотіновим став видаватися перший журнал на болгарській мові – «Любословія» (в загальному було опубліковано 24 номери в 1842, 1844-45 і в 1848 рр..). Засновником першої болгарської газети, яка вийшла в 1846 р. в Німеччині серед болгарської діаспори, був Іван Богор (опубліковано три номери). З 1848 р. Богор став видавати на теренах Туреччини «Царградський вісник», видання якого тривало до 1862 р.
Як маємо змогу побачити, що абетка Берона була справжнім проривом в розвитку культури. Пожвавлення духовного життя болгарського суспільства призвело до становлення нових культурних інститутів – «читалищ». Існували до середини XIX ст. в декількох десятках болгарських міст і центрів болгарської діаспори «читалища», які поєднували функції шкіл,бібліотек, клубів, де ставилися вистави, читалися лекції, проводилися обговорення.
Відроджуючи болгарську культуру і підносячи унікальність болгарської мови, Берон намагався зрозуміти походження будь якої мови. Досліджуючи формування мови у первісному суспільстві, Берон виділяє глосолалію та вигуки як перший етап формування мови. Кожна мова еволюціонує та розвивається подібно як глосолалії немовлят, котрі не можуть сформувати чітку мову, граматично правильно побудувати структуру речення, проте намагаються вже донести інформацію оточуючим. Однак впродовж розвитку, мова набуває структурної характеристики і є невід’ємною складовою мислення.
Поле діяльності болгарського вченого доволі строкате і широке. Берон не лише в Болгарії, але й в усій Європі зарекомендовує себе як професійний лікар, психолог, лінгвіст, природознавець. У 1855 р. виходить його праця «Слов’янська філософія», а також «Панепістемія» (1861 – 1867 рр.). У ній він чи не вперше систематизовано показав роль болгарської філософії серед інших слов’янської філософії інших народів. Його філософія була глибоко раціоналістичною і далекою від будь яких метафізичних спекуляцій. До найвідоміших праць мислителя належать – «Буквар с различни поучения» (1824), «Краснописие» (1843), «Система на атмосферологията» (1846), «Система на геологията» (1846), «Физико-химия» (1870). Творча спадщина Берона налічує більше 25 томів.
«Панепістемія» була Бероном написана французькою і у ній викладена точка зору про культурну особливість кожного народу і викладена позиція не соромитись свого. Берон також один із перших, хто сформулював концепцію синергетики про єдність наук, тим самим поставивши питання про єдиний для усіх предмет дослідження.
Після публікації абетки та своїх філософських праць, Берон продовжує займатись просвітництвом серед болгар, фінансує болгарські школи. За його ініціативи були відкритими багато болгарських шкіл, а також гімназія у Котелі. Заклав основи освіти для дівчат. Любив працювати з дітьми знаючи тонкощі дитячої психології.
Помер відомий мислитель 21 березня 1871 р. у Крайові, що в Румунії залишивши значний внесок в болгарську філософію та культуру. Банкнота з зображенням Петра Берона була удостоєна номіналом в 10 левів зразка 1999 р. і була випущена національним банком Болгарії.
Євген Распопов
Яка твоя реакція?
