ЕСЕІсторія філософіїСучасна філософія

Феномен людини (філософський трактат)

   Будь-яка людина, перебуваючи ще у материнському лоні, вже володіючи апаратом мислення, думає: «Де я є? Що я роблю?» Згодом, появившись на світ, перед людиною постає питання наступне: «Чому я щось роблю саме так?»

Людина прагне осягнути своє місце і свою роль чи призначення у цьому житті. Коротше кажучи, будь-яка людина, до певної міри, хоче жити осмисленно.

Феномен людини (філософський трактат)

Чи має шанс людина, у сучасному техногенному світі, на осмисленне життя? Здається, що це, беззаперечно – так! Але це так здається лише на перший погляд. Ми володіємо доступом (необмеженим) до інформації, але – неспроможні, серед інформаційних потоків, намацати шлях до Істини! Людина (розумна?)  втопилася у цих потоках і плине туди, куди несуть її їхні бурхливі каламутні води.

«Все, що бачимо ми — суб’єктивна мара;

 Людське око суть світу не прозира!», — писав ще персидський філософ Омар Хайям. А відтоді, хмари над людьми згустилися максимально, бо заганяємо ми себе у повну добровільну безвихідь. Шанс людини у тому, щоб зупинитися і почати мислити. Та на це ми не знаходимо часу і не маємо бажання перевантажуватися!!! «Мислення є найскладнішою роботою і тому так, критично, мало існує людей мислячих», – казав один сучасний мудрець.

Комерція править світом людей і штовхає нас до ілюзорних цінностей. Ця домінанта примусила нас забути, що людина є звичайним природним створінням. Ми є нічим не кращими, навіть, від одноклітинного найпростішого організму, не говорячи вже про більш складноорганізованих живих істот.

Щоб це зрозуміти і усвідомити доконечно, потрібна неабияка сміливість мислення, а головне – нічим необмежена тяга до справедливості Абсолютної!!!

Справедливість є основним критерієм істинності. Шлях до Істини відкривається через Правду і Справедливість!

Ми ж брешемо самі собі, що нашим призначенням на Землі є втілення якихось заповітів: Нових чи Старих. Тим самим, ми знімаємо з себе відповідальність за ті невимовні безчинства, які здійсняє людська спільнота на планеті Земля і перекладаємо її на щось зовнішнє чи потустороннє. Для самооправдання ми придумали, навіть, абсурдну версію про наше інопланетне походження! Усілякі нісенітниці – це втеча від реальності у безумство. Зцілення ж наступає тільки від Правди і Справедливості!!!

Але: скільки людей, стільки ж думок…

Наша гонитва за втіленням індивідуальних амбіцій відкидає нас від взаємопорозуміння. Ми сховалися від своєї совісті у штучний технічний світ з його штучними цінностями.

Феномен людини полягає у тому, що її діяльність і саме існування, уже давно, базуються на процесі знищення власного середовища розповсюдження. Найяскравіше це твердження освітлено словами Івана Франка:

«Там, де хліб родити має поле,

  Мусить плуг квітки з корінням рвати!»

Отже, відколи утвердилося людське суспільство, відтоді розпочався технічний прогрес і, одночасно, людина стала руйнівним фактором.

Тож, ми повинні визнати, що унікальною відмінністю людини від усіх інших живих створінь є те, що тільки людська діяльність вносить руйнівний дисбаланс у навколишнє природне середовище!  Вже у другій половині, так званого, XX століття під впливом руйнівної деструктивної діяльності людського суспільства дисбаланс у біосфері Землі набув незворотного всепланетного масштабу. (Дивитись доповідь в ООН Г. Г. Брундтланд  «Наше спільне майбутнє»).

Ми довели свою колиску до руйнації, а іншої ми не маємо. Колиска у людини, може бути, одна-єдина!!!

Висновок. Насправді, людина не є гуманоїдом і творцем, а є архіжорстоким холоднокровним деструктивним руйнівником, який волюнтариськи привласнив собі претензію на володіння Істиною!!!

(далі буде)

Юрій Мажевський

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
1
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
3

Интересно почитать:

Также в категории:ЕСЕ

img-9 ЕСЕ

Світ (Есе)

Ми пізнаємо світ, коли в перше народжуємося з цікавими запитливими очима. Адже перебуваючи ще в ...