Етичні ідеї Китаю

Етичні ідеї Китаю формуються близько 2 тисячоліття до н.е. Перше джерело – «Статті, закони та моральні норми царя Му». Основні етичні поняття:

  1. Сяо – принцип шанування предків.
  2. Лі – закони, обряд вшанування та жертвоприношень, порядок світу.
  3. Де – доброчесність, пов’язане з поняттям «сінь» – слухняний.

Уявлення про злагодженість природного та людського світу знайшло відображення у етичному вченні, де світ уявляли, як світ взаємодії 5 стихій: вода, земля, вогонь, дерево і метал. Вони визначали 5 якостей людини: мудрість, людинолюбство, шанування старших, мужність і вірність.

В 6-7 столітті до н.е. відбувається криза етики Китаю. Шукались моральні настанови, які б сконцентрували уявлення про державу. Тому з’явилось Конфуціанство.

Конфуцій зберігає етичні поняття, але інакше їх трактує. Наприклад, якщо багаті будуть дотримуватись «лі», то прості люди будуть їх слухати. Носіями законів та мудрості вважаються знатні люди. Основним поняттям в етиці також є «жень» – людинолюбство, яке розумілось як надання кожній суспільній верстві належного їм образу і способу діяльності, тобто кожен має діяти в суспільстві згідно зі своїм соціальним статусом (читайте більше про Конфуціанство).