Есе про капіталістичну і не тільки мораль

Anticapitalismo.svgБуло діло

Автор висловлює свої глибоко індивідуальні погляди, тому просить спокійно віднестися до нищенаписаного матеріалу.

Напевно чимало читачів,читаючи критику капіталістичного суспільства, буде звинувачувати Автора в надмірному використанні теорії. І в такому випадкові хотілося би привести приклад із свого життя. Об’єктом роздумів будуть перекрученні та подвійні стандарти в капіталістичних організаціях з якими Автор стикнувся на власному досвіді.

Одного разу Автор спробував влаштуватися в одну торгівельну компанію. Суть роботи полягала в наступному: необхідно було за певний час обійти певний район та продати, вірніше «втюхати», книги.На превеликий жаль, так склалося, що високі людські ідеали в будь-якому сучасному суспільстві приймаються більшістю населення тільки формально, але не стають «своїми». Капіталістичні організації пішли далі: вони просто топчуться по ідеалах, і в повсякденному житті – це всього пережиток. І дана торговельна компанія в даному випадку є далеко не виключенням.

Перед тим, як вийти на територію (люди в їх «гуманістичному» розумінні), так і після цього, проводяться репетиції, як правильно працювати (читай «обдурювати», «надувати») із клієнтами. Є ціла інструкція із так званими «п’ятьма кроками», але Автор пропонує поверхнево ознайомитися із першими трьома.

1. Привітання. Після вітання категорично не рекомендується говорити фрази типу: «Ви не заняті ?», «Можна вас на секунду ?» і т.д. Пояснюється це тим, що це завелика честь(!) для клієнта, що звісно не людина.

2. Представлення. Вірніше самопредставлення. І тут починається саме цікаве. Один із варіантів:

Ми представники видавництва. Проводимо тестування. Нам важлива ваша думка, чи варто таке друкувати.

І ось перед нами дві брехні.  По-перше: агенти до видавництва не мають прямого відношення. Також наголошується, що не треба вказувати назву видавництва, так як територія (ніби люди) просто можуть вивести агентів на чисту воду, просто пошукавши в інтернеті відповідну інформацію. І по-друге: ніяке тестування не проводиться, а йде банальна процедура продажу.

3. Реклама товару. Книгу треба давати лише ребром, щоб клієнт не побачив назви. Хоча «давати» книгу – це м’яко сказано, а правильніше буде сказати всунути в руки. При цьому рекомендовано казати: «Тримайте ! Подивіться !», і ніякому разі не говорити: «будь-ласка». На книгу можна показувати лише відкритою долонею (психологічний прийом). І ще декілька прийомів на яких не будемо зупинятися.

Також Автор хотів сказати про один із їх восьми ступенів успіху: правильна робота із територією. Дане правило гласить: необхідно заходити у всі двері підряд. Тобто треба зневажати те, що люди зайняті роботою чи те, що висить табличка: «Вхід торговельним агентам заборонено !». По досвіду роботи Автор ризикне сказати, що люди вже далеко не вперше бачать даних агентів, і в основному сприймають їх, як нав’язливих і непроханих гостей.

Грубо кажучи, у Автора склалося враження, що ця вся діяльність – це легка і узаконена, але все-таки афера. Правда, є і гірші варіанти, як-то продаж (не)медичної продукції. І як результат всього цього і не тільки, дана робота не прийшлася до душі.

Людяна натура не прибуткова

Підсумовуючи всі ці рекомендації, можна сказати наступне: ввічливість, вихованість, культурність, чесність і взагалі будь-яка людяність – це великі недоліки при капіталістичних відносинах. Самі по собі вони заважають життю і без потреби (егоїстичної звісно) ними користуватися не бажано.

Ось це Автор називає перевернутими моральними стандартами, або ж іншими словами, коли чорне називають біле. Дані низькі принципи моралі присутні не лише в торговельних компаніях, а й у інших сферах, в першу чергу банківській. Впевнений, що із подібними малоприємними речами читачі зустрічалися не раз.

Також варто нагадати про різноманітні психологічні штучки, що використовуються для «заговорювання зубів». Люди не будьте дурнями, що йдуть на повідку ! Не забувайте включати критичне мислення – це корисно для гаманця та здоров’я !

Багато із читачів, може мені заперечити і сказати наступне: менш моральніші люди завжди виживали при будь-яких системах, і капіталізм тут далеко не виняток. По-перше: це ніяк не виправдовує те все зло, що робилося, робиться і, на жаль, буде робиться. А по-друге: капіталізм йде ще далі. Ниці людські якості стають нормативними і все менше моральність грає роль, бо вона заважає зароблянню грошей. Тобто йде такий собі (а)моральний природний добір: чим менше в людини людяності, тим більше він буде успішнішим. А люди культурні взагалі не заслуговують уваги,  варті лише для глузування і вони, як і динозаври, просто вимруть.

У більш грубій формі виразився російський рокер – Рустем Булатов – у своїй пісні «Пока ты спал»:

«На*би всех ближних и ползи к кормушке! Береги свои нервные клетки!».

Можете вважати Автора наївним ідеалістом, але саме такі непотрібні капіталізму люди є двигуном цивілізації, бо саме вони є авторами новинок у всіх галузях суспільства.

А на кінець буде варто закінчити питанням: як можна побудувати вільне і справедливе суспільство там, де здатність до злодіянь стає мало не чеснотою ?

Андрій Дмитрук