Джон Локк (1632 -1704 рр.)

Народився  29 серпня 1632 року  у  місті  Рінгтоні, провінція  Сомерсет, в Англії  в родині провінційного адвоката.   Батько його  під час  громадянської війни був капітаном парламентської армії Кромвеля. У 1646 р. –  під керівництвом свого батька  Джон  був зарахований до Вестмірнської школи.  З  1652 р. – стає  одним із найкращих учнів цієї школи,  поступає до Оксфордського університету.

У 1656 р. – Локк отримує ступінь  бакалавра, а вже згодом у 1658 р. – магістра Оксфордського університету. У 1667 р. –  влаштовується  домашнім лікарем  та вихователем сина  у  лорда Ешлі, титулованого графом Шефстбері. Потім активно звикає  і до політичної  діяльності. Приступає  до  створення «Послань про віротерпимість» (опубліковані: перше – у 1689 р., друге та третє – 1692 р. – три опубліковані анонімно,  а четверте – після смерті  Локка у 1704 р.).

З 1668р. – його вибирають членом  Королівського товариства, а у 1669 р. – членом Ради королівського товариства. Головними ж площинами  інтересів Д.Локка  вважаються: природознавство,  медицина, політика, економіка,  педагогіка, відношення держави до церкви,  проблема віротерпимості та свободи совісті.

1671 р. – ретельно досліджує  пізнавальні властивості людського розуму.  Написав роботу  під назвою «Досвід про  людське розуміння»  над якою працював протягом 16 років. 3 1672 по 1679 рр. – отримує посади  у вищих керівних  органах Англії.  Його кар’єра напряму  залежала від злетів та паддінь графа Шефстбері.  З кінця 1675 до середини 1679 рр. – Локк  знаходився у Франції, у зв’язку  з погіршенням стану здоров’я.

У 1683 р. – вслід за графом Шефстбері  Локк емігрує  в Голандію. З 1688 -1689 рр. – розв’язка поклала  край  скитанням  філософа. Відбулася революція, під час якої Вільгельма ІІІ Оранського було проголошено  королем усієї Англії.

У цьому ж році  Локк приймає участь у  підготовці до перевороту, знаходиться у тісних зв’язках  з  королем Вільгельмом ІІІ,  показує  ідейний  вплив  на короля, а вже на початку 1689 року  повертається на Батьківщину. У 1690 рр. –  на ряду  з  керівницькою  службою  веде  науково – літературну діяльність.

Пише такі  філософські праці: «Досвід про людське розуміння » (1690 р.); «Два трактати  про  керування»; «Думки про виховання»(1693 р.), «Розумність християнства» (1695 р.).

28 жовтня 1704 року Джон Локк помирає від астми  у домі за містом  у своєї подруги  леді Демеріс Мішем.

Відомо, що  Джон Локк  прагнув до пізнання  природознавчих наук,  а також  його  захоплювала  філософія  античності, зокрема  такі мислителі  як  Платон, Арістотель, середньовічний мислитель Фома Аквінський,  французький раціоналіст  Декарт,  а також  емпірик Гоббс.

Локк впливав на  поширення  свого  напрямку у філософії  Просвітництва  в Англії,  який  став носити  назву «сенсуалізм» (від лат. Sensualis – відчуття ).  Його ідеї  вплинули на  подальший розвиток епістемології  та політичної філософії.  Джон  був дуже популярним на той час,  він був визнаний як один із найвпливовіших  мислителів Просвітництва  та теоретиків лібералізму. Листи Локка  настільки  вплинули  на Вольтера  та Руссо,  багатьох шотландських мислителів  доби Просвітництва  та  американських революціонерів,  що навіть  вони стали зацікавлюватися  його  філософськими ідеями.

Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства