Богословська концепція небесної ієрархії ангелів

angelosУ православній догматиці розрізняють дві ієрархії:небесну (невидиму) та земну (видиму). Якщо ж ми візьмемо до уваги Священне Писання, у ньому знайдемо чітку вказівку на створення неба та землі. Святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Кападокійської церкви, стверджує, що під «небом» слід розуміти не що інше як невидимий божественний світ безтілесних вільних та розумних службових істот – ангелів, а під «землею» – матеріальний, речовинний, земний світ, Землю.

Тому  виходить, що ангельський світ був створений Творцем, тобто Богом,  раніше, ніж почав існувати матеріальний світ (Бут.1,1). Прямі вказівки на це питання ми можемо знайт  в одній із повчальних книг Старого Завіту – у книзі Іова. У ній звертається особлива увага на такі слова: «Хто камінь поклав наріжний її, коли співали всі зорі по ранні, то радісний оклик здіймали вони – всі Божі сини». Якщо ж провести екзегетичний аналіз, то в ході його можна знайти багато цікавих речей, наприклад, камінь наріжний – Земля, а Божі Сини – безтілесні, вільні, розумні службові істоти, які виконують волю Божу.

Згідно доктрини християнського віровчення Іоанна Дамаскіна, яке було повністю сформульовано і збереглося  в ортодоксальній  церкві у формі Священного Передання, міститься структура  ебесних ангельських чинів. Сама небесна ієрархій ділиться на  дев’ять ангельський чинів, які у свою чергу поділяються на три ступені – від вищих до нижчих.

Перший рівень, або ж ступінь  ієрархії, посідають найвищі ангельські чини – це серафими, херувими та престоли. Серафими – у перекладі з івриту – означають «подібні вогню», божественні надприродні істоти, які мають по шість крил. Вони крилами закривають свої обличчя, руки і ноги, носячись перед невидимим Богом – Творцем.  Пророк Ісайя бачив як серафими носилися  ад Ковчегом Завіту у Святая Святих і співали ангельську пісню: «Свят, свят, свят, Господь Саваоф! Повне небо і земля слави Твоєї» (Іс.6 розділ).

Херувими так само, як і серафими, є божественними істотами, які знаходяться ближче до Бога. Відносяться до другого ангельського чину. У Біблії – священній книзі християнства, вони зображаються з полум’яним мечем. Так наприклад, херувим з полум’яним мечем охороняє вхід до Едемського саду (Бут.3, 24). Пророк і псалмоспівець Давид у 17 – му псалмі описує херувимів  у якості засобу  руху для Бога. У книзі Царств дуже часто використовується епітет «Той, що сидить на херувимах» (1Цар.4,4; Іс.37,16).

У книзі Вихід також йде мова про литих золотих херувимів, які були зображені на Ковчезі Завіту, обернені один до одного обличчям (Вих.25,18-20).

Цар Соломон наказав вирізати із оливкового дерева та покрити золотом  великих  херувимів. П’ятиметрові крила цих херувимів простягалися над місцем Ковчегу Завіту у Єрусалимському храмі (3Цар. 6,23-28). На завісі скинії – переносного храму, що при вході до Святаї Святих, були вишиті зображення херувимів.

Другий ступінь ієрархії господства посідають, сили та влади. Вони охороняють міста, села, світську та духовну владу, церкви, монастирі. Таким  чином служать Своєму Творцеві – Богу, виконуючи Його святу волю. Господства, сили та влади призначені  Богом не лише оберігати міста, єпископів, церкви , державних правителів, а  навіть цілі країни, держави.

Третій ступінь займають начала, архангели та ангели. Їх відносять до нижчих ангельських  чинів. Архангели – вважаються вищими за ангелів, хоча й відносяться до нижчого чину. Серед них вирізняються два архангели – Михаїл та Гавриїл. Михаїл вважається  начальником над  небесними безтілесними силами. Гавриїл –  вісником благої  звістки про народження  Христа Спасителя  від Діви Марії.

У старому Завіті, особливо у книзі пророка Даниїла  говориться про Михаїла, як одного із князів, що прийшов допомогти пророкові звільнити від перських царів (Дан.10,13; 10,21; 12,1). А у Новому Завіті фігурує ім’я архангела Гаврила, який  благовістить  радісну звістку про народження Ісуса Христа – Спасителя світу, для Марії. Він говорить, що на неї зійде, під час народження, Святий Дух, і в той момент огорне її невидима Божа сила, а народжене від неї назветься «Святим», тобто освятить її дівочу утробу.

Крім архангелів, у християнському віровченні виділяють ангелів. Ангели – у перекладі з грецької мови означають «вісник», тобто вільні, свідомі, розумні службові  безтілесні істоти, які повсякчасно виконують волю Свого Творця. Водночас, одні із них, оберігають людей від зла, а тому їх ще називають ангелами – охоронцями. Ангели – охоронці даруються Богом людині у Святому Таїнстві Хрещення. До вище згаданих архангелів можна прирахувати  Рафаїла, Уриїла, Салафаїла, Єгудиїла.

Отже, всі вище перераховані ангельські чини, або ж небесна ієрархія, відіграють важливу роль у християнському житті, нагадуючи тим самим нам про Царство Небесне і невидимий духовний світ, якого ніхто з людей не бачив і не може осягнути своїм розумом. Ангельский спів страждає разом із нами, коли ми люди, свідомо йдемо шляхом погибелі, без щирого покаяння у своїх власних гріхах. Тому що праведна людина віддалена від гріха, так само як і ангели. Проте не забуваймо, що ангели підносять свої молитви перед Богом так само як і віруючі християни у храмі.

Стрикалюк Богдан

Магістр релігієзнавства

 

Коментування вимкнено

  • Ксенія

    Богдан Стрикалюк! Ти дав опис найвищим ангельським чинам першого рівня – серафімам і херувімам, а про престоли – забувся! Ти тільки їх назвав у переліку. А це ж найскладніше – дати опис престолам. .Жодного слова ти не сказав про Діонісія Аеропагіта. Християнську ангельську ієрархію прийнято наводити за цим автором (це визнано в ортодоксальній православній церкві).