Ассирійська церква Сходу


Ассирійська церква Сходу
(інша її назва: Свята Апостольська Соборна Ассирійська церква Сходу ) вважається однією із християнських церков, які винкли або ж утворились серед арамейського мовного населення Межиріччя в І столітті.

Вона виникла серед релігійної громади парфян, яка ще раніше була сформована апосталами Петром та Фомою, а також Адаєм та Марі, які були з числа сімдесяти апостолів під час їхньої місіонерської діяльності у Парфії. Асирійська церква на той час займала майже всю частину території Парфянської, пізніше ж Персидської імперії та східну частину Римської імперії.

Першим патріархом, згідно історичних свідчень вважався святий апостол Петро. В часи правління династії Сасанідів Асирійська церква зазнала гоніннь зі сторони жорстокої влади, багато християн цієї епохи шануються сьогодні як мученики. Репресії на церкву відступили лише тоді, коли було засуджено єретика Несторія, його вчення, а також послідовників, які намагалися змінити віровчення та богослів’я, внести в обрядовість кафоличної церкви елементи обрядовості Церков Сходу. В Ірані зазнавали утисків біженці – несторіани, державна влада в особі Сасанідів перестала бачити у прибічниках церкви агентів Візантії.

Проте догмати Церкви аж ніяк не пов’язані з єретичним вченням Несторія, не дивлячись на те, що Несторія визнають за святого. Починаючи з V століття, згідно з рішенням церковного собору безшлюбність духовенства, особливо єпископів може бути не обов’язковим, проте з VІ століття вводиться інше правило, згідно якого у єпископи можна посвячувати лише тих, хто дав обітницю безшлюбності, тобто прийняв чернецтво. Священники і зараз можуть одружуватися не тільки до прийняття церковного сану, але і після хіротонії. З середини ХV століття виникає звичай, за яким сан патріарха передавався по спадкоємству, тобто від дядька до племінника, і такий звичай зберігався до 70 – х років ХХ століття.

Завдяки місіонерській діяльності несторіан, християнство проникло на територію Індії, Китаю, Монголії. Релігійні спільноти в Індії існували ще з ІV століття. На території сучасних держав Ємену та Катару у V-VІ століттях з’являються перші єпархії. У 334 р. – у місті Мерві було утворено засновано першу єпископську кафедру. У 635 р.- до Китаю вперше прибула місія несторіан. У 781 р. – у столиці імперії Чан було встановлено несторіанську стелу, яка у 1625 році стала сенсацією для європейців. У 766 р. – було перенесено патріаршу кафедру до Багдаду в місто Ктесифон. У 1318 році у ній нараховувалося близько 30 митрополій та 200 єпархій.

Очолює Асирійську церкву Сходу на сьогодні католікос – патріарх Мар Динха ІV. Його резиденція розташовується у місті Мортон – Гров, у штаті Ілінойс, в США. Кількість віруючих складає близько 200- 400 осіб. Послідовники цієї церкви живуть у таких країнах як Ірак, Іран, Сирія, США, Арменія та Щвеції та інших країнах. Під прямим підпорядкуванням єпископа Північного Ірану та СНД знаходяться російські віруючі.

У 1998 році завдяки підтримці держави для релігійної громади, у Москві було побудовано храм.

 

Стрикалюк Богдан

Магістр релігієзнавства